Basic HTML Version
головна причина лежить в самій на
турі цієї зброї.
Швидкість ракет — від 15 до 215
тисяч миль на годину, тобто від 4,5 до
6,5 милі на секунду. Якщо, скажімо,
ракетні бази ворога розташовані на
4 або б тисяч миль від американсько
го континенту, то це займає лише 15
чи 25 хвилин часу від моменту ви-
стрілення ракети до моменту поцілен-
ня її в життьові вузли нашої країни.
Стратосферна чи навіть міжплянет-
на височінь лету ракети (200 до 600
миль) перекреслює найсміливіші за
ходи знешкідливити її в просторі чи
збити її перед досягненням цілі.
Обидві наведені причини надзви
чайно утруднюють завчасне викриття
вистріленої ракети та осторогу влас
ного населення перед ворожою ата
кою.
Фактичний стан оборони проти між
континентальної ракетної зброї під
сумовується в американському офі
ційному словнику до три „Д” : Dip
lomacy, Deterrent і Destruction.
Наслідок першого „Д” — дипло
матії — є теперішня політика коекзи-
стенції з Совєтським Союзом. Послі
довні і сталі поступки на користь
СССР і гранична точка цих поступок
— непопулярна в країні і в усьому
світі війна в В ’єтнамі.
Метода першого „Д” не дає ніякої
розв’язки на довшу мету. Обидві сто
рони намагаються залякати чи при
спати одна одну, вичікують слушно
го моменту. Тож раніше чи пізніше,
навіть найліпша коекзистенція му
сить повільно чи раптово кінчитись.
Хібащо наступить цілковите вирів-
нання обидвох таборів, при чому
втратить той, хто має щось втрачати.
Друге „Д” — Deterrent — означає
бути озброєним до зубів і чекати на
всякі можливості. На практиці друге
„Д” приводить до того, що найліпша
оборона проти несподіваної атаки —
це заатакувати ворога першим. Зни
щити всі точки розташування воро
жих ракет, всі точки його ракетної
зброї. А далі —■ спаралізувати спро
можність відплати та регабілітації.
Чи, навіть, остаточно стероризувати,
а то йцілковито знищити населення
ворога. Вся ця акція зводиться до
знаменника Deterrent чи, також на
випадок несподіваної атаки, до Retali
ation або відплати.
З такою можливістю американські
чинники в першу чергу рахуються.
Тому їх наземні та водні точки ракет
ної зброї перебувають в постійному
поготівлі ,скеровані на кожний важ
ний відтинок ворожої території. А
щоб основний арсенал атомових бомб
не був знищений раптовою атакою
ворога, то велике число атомових
бомб тримають на покладах далеко
сяжних важких бомбовиків, які, не
приземляючись, постачаються паль
ним у повітрі. Частина арсеналу ато
мових бомб знаходиться на підводних
човнах з ракетами типу „Полярис” чи
,,Посейдон”.
Наземні вистрільні центри ракет
добре законспіровані, здебільша в
підземних залізобетонових укріплен
нях та бункрах. Наказ для атомової
атаки є сильно законспірований та
може бути даний тільки Президентом
ЗСА.
Метода другого „Д” надзвичайно
коштовна і зводиться до того, що до
ля сотень мільйонів людей, а то її
цілих народів лежить у руках однієї
чи кількох людей по обох протилеж
них таборах! Напрошується, таким
чином, страшне питання: що станеть
ся з світом, якщо ця людина чи люди
затратять душевну рівновагу?
Ефективність методи другого „Д”
ускладнюється також чинниками
практичного характеру:
— Досконале законспірування цен
трів ворожих ІСВМ та неможливість
цілковитого знищення їх хоча б у та
ких же залізобетонових сховищах.
— Дійсна ефективність ракетних,
стрілен спрямовується не на пооди
нокі точки, а на площину, величина
якої залежить від багатьох чинників:
атмосферичних впливів, часу між на-
ціленням і вистрілом, типу ракети,,
справности керуючої електронічної
апаратури, нарешті — від людського
чиннйка. Внаслідок співдіяння всіх