Basic HTML Version
космічних кораблів, можуть успішно
керувати летом тяжких ракет з ато-
мовим набобм,
Усі осяги в дослідженні міжпла
нетних просторів оцінюється з пер
спективи воєнних цілей. Космічний
простір виповнений тепер різного ро
ду об’єктами із спеціяльними інфор
маційними завданнями, зокрема во
єнного характеру. Постала ситуація,
в якій обидві потуги світу, що вхо
дять у гру, перебувають під взаємною
найстислішою обсервацією.
Ракета і ракетні рушії поступово
опановують всі ділянки комунікації.
У найтяжчих, найшвидших, а то й
звичайних літаках вживають тепер
ракетний погін. Автомобільні компа
нії Крайслер і Форд мають уже гото
ві ракетного або турборакетного по
гону авта. Ракети і ракетні двигуни
мають загальне застосування, бо:
— Ракетний двигун не має жадних
механізмів, жадного мотора, принци
пово — ані одного коліщати.
— Оперуючи з більшою різницею
температури при перетворенні енергії
хемічно-термічної в кінетичну, ракет
ний двигун багато ефективніший.
— Не потребуючи мотора, ракет
нийрушій є легший, безпечніший, де
шевший, зручніший, легший
б
обслу
зі, витриваліший, не псується і не
потребує запасових частин.
— Ракетний двигун має таку саму
силу в повітрі, як і в безповітряному
просторі,
о т л і є
надгється до міжпля-
нетних летів.
Першими уживаними ІСВМ в Аме
риці були Ванґард та Редстон. Це —
течового погону ракети, копія німець
кої “V.-Waffen”.
Тому, що засяг перших ракет ста
новив лише кількасот миль і вони не
б с и л і
були піднести тягару щораз
більших атомових бомб чи були ма-
лоцільні — ІСВМ перейшли цілий
ряд еволюцій, удосконалень та уліп-
шень. Засяг ракет збільшено до 4-6-8
тисяч миль, вибухову потужність під
несено до 1-2-5 меґатонн TNT і плив
ке паливо заступлено сталим матері-
ялом, що дає ракеті більшу сполег-
ливість та потужність при меншій по-
ємності. Деякі ІСВМ, як „Мінютмен”,
знайшли широке стратегічне застосу
вання завдяки їх скорости, засягу і
точності. їх бази розташовані по всьо
му континенті Америки.
Спеціяльно тяжких калібрів ракети
менше чисельно застосовані і в лише
деяких пунктах країни.
Для вистрілу ІСВМ з підводних
човнів призначені ракети „Полярне”
та „Посейдон”. Вони мають менший
засяг з тої простої причини, що під
водні човни розташовані в стратегіч
них пунктах океанів поблизу воро
жої території. Малі ракети „Корпо-
рал” чи „Сержант” призначені для
територіяльного вжитку в радіюсі 80-
300 миль.
Тепер арсенал ІСВМ ніби задовіль
но вирівняний, взявши під увагу їх
технічні вимоги, як і тотальну силу
чи можливість знищення ворога. Це,
одначе, є також правдою по другій
стороні табору.
Посідання ракетних стрілен — це
лише одна сторінка проблеми. Багато
важливішою є електронічна сторінка
ракети, тобто прецизне націлення її
на даний об’єкт, керування, слідку
вання за їх летом та коригування
курсу напряму лету на віддаль.
Здійснюється це засобами радіольо-
кації, телекомунікації чи радару. Для
обслуговування, керування, викри
вання ракет та для експерименталь
них досліджень побудовано на всіх
континентах землі десятки радарних
станцій, систем та сіток з незчислен
ною кількістю автоматичної апарату
ри, компюторів та технічним цивіль
ним і військовим персоналом. Радар
ні станції мають осібні електрівні, ля-
бораторії, запаси харчів, води тощо.
Великі кошти будування й утриму
вання радарних станцій є однією з
головних причин, чому малі держави
не можуть мати успішно ділаючих
ІСВМ.
ЯКА МОЖЕ БУТИ І ЧИ ІСНУЄ
ОБОРОНА ПРОТИ МІЖКОНТИ
НЕНТАЛЬНИХ СТРІЛЕН?
Коротка передвчасна відповідь: не
має ще жадної, або мало успішна, а