ф.), а картини „Жінка з хмизом”
(1873 р.) та „Позіхаючий хлопчина”
— на двох багатокольорових мадяр
ських марках із серії 9 грудня 1966
р. вартості 2 ф. та 2.50 ф. В 1886 р.
Мункачі намалював портрет Ліста, я-
кий ропродуковано на кольоровій
марці Мадярщини (60 ф.) з 22 черв
ня 1967 р.
Ілля Рєпін (1844-1930) народився
в Чугуєві на Харківщині. Рєпін, що
належав до т-ва „передвижників”, в
1893 р. став членом Петербурзької
Академії мистецтв. Деякі його кар
тини мають українську тематику, як
відома „Запорожці пишуть лист до
турецького султана (1880-91 pp.),
„Вечерниці” (1881 р.) та ін.
Автопортрет Рєпіна з 1899 р. від
творено на двох марках (ЗО к., 1- р.)
в серії, присвяченій століттю з дня
його народження. Три інші марки
з листопада 1944 р. (50 к., 60 к., 2
р.) — це репродукція картини „За
порожці пишуть лист до турецького
султана”. Інший автопортрет та кар
тину „Бурлаки на Волзі” (1873 р.)
показано на кольоровій марці (40 к.)
двовартісного випуску з 21 серпня
1956 р. Друга марка змальовує зно
ву „Запорожців”, але в кольорах (1
p.). Один випуск з 16 грудня 1957 р.
для відзначення двосотих роковин за
снування Академії Мистецтв у Мос
кві представляє знову автопортрет
Рєпіна (40 к.), а другий із 1959 р. по
казує пам’ятник Рєпінові в Москві
(10 к.). На марках ще появились та
кі портрети у виконанні Рєпіна: Су-
рікова (червень 1941 p.), Полєнова
(6 грудня 1952 p.), А. Рубінштейна
(ЗО чрудня 1954 р-), Сеченова (15
червня 1956 p.), Третякова (31 липня
1956 p.), Толстого (31 грудня 1956
р.) та Стасова (23 вересня 1957 p.).
Картина мистця „Арешт пропаганди
ста” (1878 р.) знайшлась у серії з
29 грудня 1967 р. (10 к.).
Портрет Шевченка у виконанні Рє
піна на марках обговорено вже рані
ше. Окрім цього портрет Рєпіна при
крашує одну марку Румунії (1.500
л. 4- 1.500 л.) з. 18 квітня 1947 р.
Совєтські поштові марки з портрета
ми Миколи Гоголя та академіка АН
УССР Євгена Паїона.
Дальшим мистцем українського по
ходження був народжений у Полтаві
Микола Ярошенко (1846-1898). Про
живав він деякий час у Полтаві та
Києві і дав ряд творів ,з українською
тематикою, як, наприклад, „Сліпі ка
ліки під Києвом” (1879 р.) та „Жеб
раки в Києвр-Печерській Лаврі”
(1879-80 pp.). В 1876 р. Ярошенко
став членом товариства „передвижни
ків”.
Твір Ярошенка -•—. портрет письмен
ника Г. Успенського — появився на
марці Совєтського Союзу (40 к.) з
4 вересня 1952 р. для вшанування 50-
ліття смерти цього автора.
Відомий український маляр Мико
ла Івасюк (1865-1930) походив із Бу
ковини і студіював у Відні та Мюнхе
ні. В 1913 р. він заснував свою ма
лярську школу у Чернівцях. У 1925
р. виїхав до Києва, де викладав у Ху
дожньому Інституті. Створив біля 500
картин, в тому числі багато з історич
ною тематикою, як „Хмельницький
під Зборовом” (1893 p.), „В’їзд Хме
льницького до Києва” (1912 р.) та
„Богун під Берестечком” (1921 p.).
Із жанрових його картин треба згада
ти „Біля криниці” (1901 p.), „Мати”
(1906 р-) та „Гуцулка під деревом”.
Івасюк проектував деякі марки У-
країни із серії, виданої наприкінці
1920 та на початку 1921 pp. Це —
„Дівчина з прапором’1 (2 гривні),
„Хата Шевченка” (3 гривні), „Павло
Полуботок” (ЗО гривень), „Банду