Page 169 - ukr

Basic HTML Version

ф.), а картини „Жінка з хмизом”
(1873 р.) та „Позіхаючий хлопчина”
— на двох багатокольорових мадяр­
ських марках із серії 9 грудня 1966
р. вартості 2 ф. та 2.50 ф. В 1886 р.
Мункачі намалював портрет Ліста, я-
кий ропродуковано на кольоровій
марці Мадярщини (60 ф.) з 22 черв­
ня 1967 р.
Ілля Рєпін (1844-1930) народився
в Чугуєві на Харківщині. Рєпін, що
належав до т-ва „передвижників”, в
1893 р. став членом Петербурзької
Академії мистецтв. Деякі його кар­
тини мають українську тематику, як
відома „Запорожці пишуть лист до
турецького султана (1880-91 pp.),
„Вечерниці” (1881 р.) та ін.
Автопортрет Рєпіна з 1899 р. від­
творено на двох марках (ЗО к., 1- р.)
в серії, присвяченій століттю з дня
його народження. Три інші марки
з листопада 1944 р. (50 к., 60 к., 2
р.) — це репродукція картини „За­
порожці пишуть лист до турецького
султана”. Інший автопортрет та кар­
тину „Бурлаки на Волзі” (1873 р.)
показано на кольоровій марці (40 к.)
двовартісного випуску з 21 серпня
1956 р. Друга марка змальовує зно­
ву „Запорожців”, але в кольорах (1
p.). Один випуск з 16 грудня 1957 р.
для відзначення двосотих роковин за­
снування Академії Мистецтв у Мос­
кві представляє знову автопортрет
Рєпіна (40 к.), а другий із 1959 р. по­
казує пам’ятник Рєпінові в Москві
(10 к.). На марках ще появились та­
кі портрети у виконанні Рєпіна: Су-
рікова (червень 1941 p.), Полєнова
(6 грудня 1952 p.), А. Рубінштейна
(ЗО чрудня 1954 р-), Сеченова (15
червня 1956 p.), Третякова (31 липня
1956 p.), Толстого (31 грудня 1956
р.) та Стасова (23 вересня 1957 p.).
Картина мистця „Арешт пропаганди­
ста” (1878 р.) знайшлась у серії з
29 грудня 1967 р. (10 к.).
Портрет Шевченка у виконанні Рє­
піна на марках обговорено вже рані­
ше. Окрім цього портрет Рєпіна при­
крашує одну марку Румунії (1.500
л. 4- 1.500 л.) з. 18 квітня 1947 р.
Совєтські поштові марки з портрета­
ми Миколи Гоголя та академіка АН
УССР Євгена Паїона.
Дальшим мистцем українського по­
ходження був народжений у Полтаві
Микола Ярошенко (1846-1898). Про­
живав він деякий час у Полтаві та
Києві і дав ряд творів ,з українською
тематикою, як, наприклад, „Сліпі ка­
ліки під Києвом” (1879 р.) та „Жеб­
раки в Києвр-Печерській Лаврі”
(1879-80 pp.). В 1876 р. Ярошенко
став членом товариства „передвижни­
ків”.
Твір Ярошенка -•—. портрет письмен­
ника Г. Успенського — появився на
марці Совєтського Союзу (40 к.) з
4 вересня 1952 р. для вшанування 50-
ліття смерти цього автора.
Відомий український маляр Мико­
ла Івасюк (1865-1930) походив із Бу­
ковини і студіював у Відні та Мюнхе­
ні. В 1913 р. він заснував свою ма­
лярську школу у Чернівцях. У 1925
р. виїхав до Києва, де викладав у Ху­
дожньому Інституті. Створив біля 500
картин, в тому числі багато з історич­
ною тематикою, як „Хмельницький
під Зборовом” (1893 p.), „В’їзд Хме­
льницького до Києва” (1912 р.) та
„Богун під Берестечком” (1921 p.).
Із жанрових його картин треба згада­
ти „Біля криниці” (1901 p.), „Мати”
(1906 р-) та „Гуцулка під деревом”.
Івасюк проектував деякі марки У-
країни із серії, виданої наприкінці
1920 та на початку 1921 pp. Це —
„Дівчина з прапором’1 (2 гривні),
„Хата Шевченка” (3 гривні), „Павло
Полуботок” (ЗО гривень), „Банду­