Basic HTML Version
рист” (50 гривень), „Козацькі чайки”
(80 гривень) та „Вітряний млин”
(200 гривень). Одначе, ці марки не
були вже в обігу на Україні-
Маляр Ігор Грабар (1871-1960), на
роджений в Будапешті, походив із
родини закарпатських українців, яка
згодом переселилась до Росії. Був
він сином Ольги Грабар, відомої із
москвофільського процесу в Львові у
1881 р. Написав численні праці з іс
торії мистецтва, з яких „История рус-
кого искусства” (1909-16 pp.) подає
багато матеріялів про українське ми
стецтво.
Портрет академіка Чаплиґіна у ви
конанні Грабаря вміщено на совєт-
ській марці з вересня 1944 p., вида
ній з нагоди 75-л|ігДгя народження'
цього науковця.
Незабутній Юрій Нарбут (1886-
1920), графік світового маштабу, на
родився в селі Нарбутівка, тепер Сум
ської области. Після студій переїхав
до Києва, де очолив засновану в гру
дні 1917 р. Українську Академію
Мистецтв. Нарбута можна вважати
творцем модерної української графі
ки, до якої він прийняв попередні
надбання українського мистецтва, зо
крема барокко. Він створив державні
знаки України і працював над укра
їнською абеткою (1917-18 pp.). Нар
бут проектував також українські мар
ки, п’ятивартісна серія яких появи
лася в 1918 р. Це — тризуб (10 ша
гів), українець (20 шагів), українка
(ЗО шагів), тризуб (40 шагів) та 50
шагів.
Скульптор Михайло Лисенко (нар.
1906 р.) закінчив Харківський Худо
жній Інститут і опісля викладав у
Київському Художньому Інституті.
Створив пам’ятники та статуї Шев
ченка, Франка і Миколи Лисенка.
Поза тим виконав багато праць із
совєтської тематики, між іншими па
м’ятник Щорсові в Києві (1949-54
pp.), який бачимо на випуску совєт
ської пошти з 28 серпня 1961 р. (2.
коп.).
Останньою в розділі мистців є Те
тяна Яблонська (нар. 1917 p.). Де
які з її творів це „Хліб”, „У парку”
(обидва 1949 p.), „Весна” (1950 p.),
„Весняне сонечко” (1964 р.) та „Лі
то” (1967 p.). ї ї картина „Хліб”, що
знаходиться в Третяковській галерії в
Москві, репродукована в кольорах на
совєтській марці з 29 грудня 1967 р.
(6 к.).
Композитор Семен Гулак-Артемов-
ський (1813-1873 p.), що здобув собі
славу безсмертною оперою „Запоро
жець за Дунаєм” (1863 p.), був та
кож визначним співаком. Учився він
спочатку в Києві, а потім в Петербур
зі та Італії. В 1842 р. почав виступа
ти на сценах Петербургу- Інші його
твори це „Українське
е є с іл л я
”
(1851
р.) і „Сон в ніч на Йвана” (1852 p.).
Совєтська пошта відмітила 150-ліття
народження композитора одною мар
кою з 10 вересня 1963 р. (4 к.), на
якій, крім Гулака-Артемовського, ба
чимо ще й сцену із „Запорожця за
Дунаєм”.
Актор Михайло Щепкін (1788-/
1863) виступав спочатку в кріпаць
кому театрі графа Волькенштайна.
Після звільнення з кріпацтва в 1821
р. Щепкін заснував власну трупу в
Києві. Одначе, рік пізніше покинув
Україну і почав виступати в Москов
ському Імператорському театрі. Цьо
го талановитого артиста зустрічаємо
на двох совєтських марках: з 27 жов
тня 1949 p. (1 p.), з нагоди 125-літ-
тя Академічного Малого театру їв
Москві, і з 1963 р. (4 к.) в 175-річчя
народин Щепкін а. Портрет на другій
марці, як згадано вище, це рисунок
Т. Шевченка.
Визначних осіб із групи природни
чо-математичних наук, яких вдалось
нам зібрати на марках, звичайно чу
жинці називають росіянами. Факт, що
ні на одній марці, присвяченій цим
особам, не зазначено їхньої україн
ської національности, а на деяких
навіть сказано, що вони „русскіє”,
ще в більшій мірі сприяє утотожнен-
ню цих вчених із росіянами. Адже
Совєтський Союз — це російська ім
перія, що дбає в першу чергу про
інтереси „старшого брата”.