Basic HTML Version
Пальну церкву в Петербурзі та собор
у Кронштадті.
Інший визначний український мис-
тець — це скульптор Іван Мартос
(1752-1835). Народивсь у містечку Іч
ні на Чернигівщині і студіював б А-
кадемії Мистецтв у Петербурзі та Ри-
Ш. Був учнем відомого різьбаря Ан-
тонія Рафаеля Менґаса (1728-1779).
В 1794 р. став професором Петербур
зької Академії Мистецтв, а опісля її
ректором (1814 p.). Мартос створив
численні монументальні скульптури
в Україні і в Росії, як, наприклад, на-
гробник графа П. Румянцева-Заду-
найського в Києво-Печерській Лаврі
(1805 р.) та пам’ятник герцогові Рі-
шельє в Одесі (1823-28 pp.). Мартос,
як висловивсь І. Грабар, „поєднав
українську мрійливість із строгістю
та досконалістю клясичних форм і
створив свій мартосівський світ, що
відрізняв його від усіх західніх суча
сників”.
Твір Мартоса, пам’ятник Мінінові
і Пожарському, накреслено на добро
дійній російській марці з 1905 р. (5
к.) та двох совєтських із 5 вересня
1946 р. (1. р.) та 1961 р. 12 к.). Па
м’ятник, відлитий із бронзи та від
слонений у 1818 p., стоїть тепер на
площі церкви св- Василія в Москві.
Учнем Боровиковського був ще О-
лексій Венеціянов (1780-1847). Син
грека і українки, він походив з Ніже
на. В 1811 р. одержав звання акаде
міка в Академії Мистецтв у Петер
бурзі. Був прихильником Т. Шевчен
ка " і відіграв велику ролю в справі
його визволення із кріпацтва. Шев
ченко згадує про Венеціянова в по
вісті „Художник”. Він залишив ціка
ві побутові картини і портрети.
Автопортрет Венеціянова і його ма
люнок „На ріллі. Весна” появились
на марці та бльоці Совєтського Сою
зу з 21 червня 1955 р. для вшануван
ня 175-ої річниці його народження.
Обидва твори зберігаються в Третя-
ковській галери в Москві. Іншу кар
тину „Женці” (1825 р.) відтворено на
совєтській марці (1 к.) з 25 грудня
1968 р. „Женці” приміщені у Росій
ському Державному Музеї в Ленін-
ґраді.
Про марки, що відносяться до Та
раса Шевченка, нашого визначного
маляра, згадано вже вище при обго
воренні письменників.
Українського роду був також поль
ський маляр, анімаліст і баталіст,
Юлій Коссак (1824-1899). Хоч він
становить ще одну втрату для нас,
все таки в нього знаходимо твори із
українською тематикою: „Зустріч Б.
Хмельницького з Туган-Беєм”, „Ко
заки в степу” (1884 p.), „Череда на
на Поділлі” . (1886 р-), „Оранка”
(1889 р.) та інші подільські йкиївсь
кі краєвиди.
Картина Коссака „Полювання іс
соколом” знайшла своє місце у ви
пуску марок Польщі з 20 листопада
1968 р. (40 ґр.).
Іван Крамський (1837-1887) похо
див із української міщанської роди
ни в Острогорську на північній Сло
божанщині. Студіював у Петербурзь
кій Академії Мистецтв, а опісля стаї
одним із засновників групи „перед
вижників”. У 1871 р. намалюваї
портрет Т. Шевченка із автопортре
ту, виконаного в 1860 р.
Крамського зустрічаємо на однії
совєтській марці з 28 липня 1962 р
(4. к.). Його портрет Шевченка ш
марках обговорено в розділі письмен
ників. Наступні його портрети попа
ли на совєтські випуски: Ґрібоєдов?
(січень 1945, 4 березня 1954, 14 бе
резня 1959), Некрасова (4 грудню
1946), І. Шишкіна (12 червня 1948)
В. Васнецова (15 жовтня 1951), Сал
тикова-Щедріна (15 вересня 1958), С
Аксакова (12 травня 1959) та Ґонча
рова (18 червня 1962).
Визначний мадярський маляр Ми
хайло Мункачі (1844-1900) був укра
їнського походження і називався спо
чатку Михайло Любий. Народжени]
в Мукачеві, він замолоду розмяльо
вував церкви на Закарпатті- В 187.
р. Мункачі переїхав до Парижу,
опісля працював у Будапешті.
Його автопортрет появився на мар
ці Мадярщини із серпня 1932 р. (4і