Basic HTML Version
ношетву” (1927 p.). Маяковського
відтворено на багатьох марках Совєт-
ського Союзу та його сателітів.
Олександер Довженко (1894-1956),
один із основоположників українсь
кого кіномистецтва, був також тала
новитим письменником і автором де
яких сценаріїв до своїх фільмів. Сві
тової слави кінорежисер, він здобув
собі визначне місце у розвиту філь
мового мистецтва своїми сміливими
іноваціями. З огляду на довголітнє
примусове перебування Довженка в
Москві, багато непоінформованих чу
жинців вважають його за російського
кінорежисера.
ЗО листопада 1964 р. появився од-
новартісний випуск совєтської пошти
(4 к ) в 70-ліття народження цього
майстра срібного екрану, хоч на мар
ці цього не назначено. Напис „А. П.
Довженко 1894-1956” замовчує наді-
ональність Довженка і робить мож
ливим включити до надбань російсь
кої культури ще одного не-росіяни-
на.
Розгляд групи мистців на марках
особливо яскраво вказує на ті талан
ти, що відійшли від нас і стали окра
сами чужих культур.
Перший це Антін Лосенко (1737-
1773), маляр-академіст родом із Глу-
хова. В 1744 р. його привезено до
придворного церковного хору в Пе
тербурзі, а по втраті голосу віддано
на науку малярства. Лосенко нав
чався в академіях мистецтв у Петер
бурзі, Парижі і Римі. Багато з його
творів ілюструє біблійні теми, як, на
приклад, „Чудесна ловля риби”
(1762 p.), „Жертва Авраама” 1765)
та „Каїн і Авель” (1769 p.). З істо
ричних сюжетів варто відмітити „Во
лодимир і Рогніда” (1770 p.).
Твір Лосенка, портрет актора Федо
ра Волкова, виконаний в 1763 p., при
крашує совєтську марку (40 к.) з 31
грудня 1956 р. для відмічення двосо-
гих роковин заснування державного
театру в Петербурзі.
Другим з черги був Володимир
Боровиковський (1757-1825), світової
слави портретист. Він народився в
Совєтські поштові марки для відзна
чення роковин Семена Гулака Арте-
мовськогоу Михайла Коцюбинського,
Марка Кропивницького йОлександра
Довженка.
Миргороді в українській старшинсь
кій родині. В 1787 р- Боровиковський
переїхав до Петербургу, де навчавсь
у Дмитра Левицького, теж українця.
В 1795 р. він став академіком, а в
1802 р. радником Академії Мистецтв.
Його вважали за найвизначнішого
портретиста в Петербурзі — намалю
вав коло 160 портретів. Він робив іко
ностаси і розмальовував церкви в
Миргороді, Кибинцях, Романівці, Мо
тилеві та ін.
Портрет мистця у виконанні Івана
Бугаєвського-Благородного, що тепер
знаходиться в Третяковській ґалерії
в Москві, зображений на совєтській
марці (40 к.), виданій 24 грудня 1957
р. для вшанування двосотої річниці
народження Боровиковського. Напис
на марці: „1757-1825, Вьідающийся
русский художник, В. Л. Боровиков-
ский” тільки потверджує совєтську
політику відносно не-росіян: визнач
них людей, кого тільки можна, ро
бити росіянином.
Іван Бугаєвський - Благородний
(1773-1859), відомий портретист, по
ходив із київських міщан. Був учнем
В. Боровиковського і закінчив Акаде
мію Мистецтв у Петербурзі. Ікони І.
Бугаєвського-Благородного прикра
шують Смоленський монастир, Сино-