Page 166 - ukr

Basic HTML Version

Портрет Михайла Щепкіна, нари­
сований Шевченком 16 березня 1858
p., накреслено на совєтській марці з
1963 р. (4 к.), присвячений цьому
визначному акторові. Портрет поета
Василя Жуковського (1783-1852) у
виконанні Карла Брюллова (1799-
1852) зустрічаємо на випуску совєт-
кої пошти з 26 липня 1952 р. для вша­
нування сотих роковин смерти цього
Шевченкового приятеля. За гроші,
одержані з продажу портрету Жуков­
ського (2.500 карб.), намальованого
в 1838 році, викуплено Шевченка з
кріпацтва. Брюллова вшановано на
двох совєтських марках із 4 серпня
1952 р. (40 коп) та 16 грудня 1957
р. (40 коп.).
Драматург Марко Кропивницький
(1840-1910), автор понад 40 оригіна­
льних та перероблених п’ієс, був також
талановитим актором українських те­
атрів. Його твори втішались свого ча­
су великою популярністю як, напри­
клад, „Пошились в дурні”, „Дай сер­
цю волю, заведе в неволю” та „По ре­
візії”.
Одна совєтська марка з 1965 р. (4
коп.) відмітила нашого драматурга.
Хоч на марці не зазначено, з якої на­
годи вона появилась, можна думати,
що це сталося в 125-у річницю його
народження.
Одним із письменників українсько­
го походження, які поповнили ряди
тих численних, що пропали для на­
шої нації, був Володимир Короленко
(1853-1921). Народжений у Житоми­
рі, він довгі роки проживав на Укра­
їні, зокрема в Полтаві- Деякі його
твори мають українську тематику, як,
наприклад, „Сліпий музика” (1886
p., „Без язика” (1895 р.) та „Ліс шу­
мить”. Хоч у статті „Сорочинська тра­
гедія” (1907 р.) Короленко виступав
в обороні українських повстанців у
селі Сорочинці, він залишився осто­
ронь громадської української діяль-
ности та змагань українського наро­
ду за свої права.
Короленка бачимо на одній совєт­
ській марці (40 коп.) з 29 серпня
1953 p., виданій у соті роковини його
народження.
Геніяльний син галицької землі,
Іван Франко (1856-1916) збагатив ук­
раїнську літературу перлинами своєї
творчости.
В 1956 р. совєтська пошта відзна­
чила століття народин І. Франка дво­
ма випусками. На першому, двовар-
тісному однакового рисунку (40 коп.,
1р . ) з 27 серпня, знаходимо невтом­
ного Каменяра та кінець восьмої
строфи його „Каменярів” : „за нами
прийде нове життя, добро нове у
світ” по-російськи. Інша марка з 26
грудня (40 коп.) паказує портрет І.
Франка, правдоподібно, роботи Івана
Труша.
Румунія також відмітила соту річ­
ницю народження І. Франка в 1956 р.
одною маркою з його портретом вар-
тости 50 б-
Письменниця глибоких психоло­
гічних ситуацій, Ольга Кобилянська
(1863-1942), зуміла теж змалювати у
своїх творах чудові картини гірської
природи. Століттю її народження при­
свячена марка Совєтського Союзу (4
к.) із 24 жовтня 1963 р.
Михайло К о ц юбинський (1864-
1913), автор мистецького шедевру „Ін-
термеццо” та незрівняних новель.
Цього поета краси бачимо на совєт­
ській марці (4 коп.) з 17 вересня 1964
p.,
виданій у сторіччя з дня його на­
родження, хоч про це немає на цьому
випускові ніякої згадки.
Авторка вогневих поезій, Леся Ук­
раїнка (1871-1913), яка так ненави­
діла рабство, вивела нашу драму із
пеленок побутовщини та поставила її
поруч кращих зразків світової дра­
матургії. Марка Совєтського Союзу з
27 серпня 1956 р. представляє нашу
поетесу (40 к.). Рисунок марки ви­
конав Чернишов.
Батьки поета Володимира Маяков-
ського (1893-1930), що народився в
Грузії, були українського походжен­
ня. В своїй творчості він висловлю­
вавсь то з симпатією до України в
„Долг Украине” (1926) та з виявом
російського шовінізму в „Нашему ю-