Basic HTML Version
ню”3), ,,крижні хижі”1) на „велькім
шоре”5) та інше, за чим господарі
так побивались. Роками йроками лю
ди боролись із природніми стихіями,
що відривали від них кусні землі на
загладу та були не раз на краю за
гибелі.
До самої другої світової війни ук-
раїнці-русини у Бачці займалися ви
ключно хліборобством. Землю оброб
ляли кіньми. Найбільше сіяли жито,
коноплі, садили цукровий буряк, ку
курудзу йсоняшник. З городинй рос
тили найбільше помідори, капусту,
дині, кавуни, огірки, дбали про садо
вину і винну лозу.
Жито молотили ,молотарками. Ми
були відомі між іншими національ
ностями, як добрі господарі-хліборо-
би. У більшості здавна були заможні,
ощадні, і нам добре жилося. Одні з
одними змагались, щоб багатше, кра
ще жити.
Наші хати великі, а обістя і гумна
повні всякого добра впродовж цілого
року. Коні ховали гарні, дорідні, і
коли на полях стали впроваджувати
різні машини, русини-українці також
впровадили в себе таку новину.
По селах Бачки було поважне чи
сло наших ремісників. Найбільше ко
валів, колесарів, столярів, шевців,
торгівців, кравців, корчмарів та ін
ших майстрів для потреб народу.
Русини-українці в Сримі з огляду
на близькість Дунаю та горбковатий
терен займалися, окрім хліборобства,
плеканням винної лози і випасом ху
доби- Ремісників там теж було подос-
татком.
О Б І Й С Т Я
Хати русинів-українців можна піз
нати легко, бо вони охайні, побілені
й обведені чорною фарбою. Руські
жінки споряджують свої хати назов
ні перед кожним більшим святом у
році. Вони працьовиті, люблять по
рядок і чистоту. Не зважаючи на
важку щоденну роботу на полі, де
жінка працює разом із чоловіком, во
на завжди знайде часу, щоб обхари-
ти обійстя ззовні і зсередини.
Українська церква і парафіяльний
дім у Прняворг 1938 року
Між іншим, руська жінка принес
ла з собою зі старого краю до Бачки
традицію обрібки конопель. Перед
другою світовою війною не було у ру
синів-українців такого обійстя, де не
знайшлося б терлиці, кросен та ін
шого знаряддя для обрібки цієї рос
лини. Коноплі сіяли не тільки для
домашньої потреби, але йна продаж,
їх збирали, намочували, терли, чеса
ли, пряли, ткали, білили. У сезоні до
всіх руських селах розносився запах
мочених конопель.
Мальовані скрині, а пізніше шафи
були виповнені вибіленими простира
лами, спідницями, рушниками, черво*
ними скатерками-партоками та інши
ми виробами з білого конопляного по
лотна. Подушки і перини були твер
до набиті білим качиним і гусячим
пір’ям.
Кожної неділі по руських селах ро
зходиться запах пирогів із сиром чи
гарбузом, а в більші свята наповня
ють миски і макітри вергунами і ,,по-
кераями”6), поруч бабок і високих
тортів.
1
Життя у Бачці пов'язане з церк
вою. В неділю, а зокрема у великі
3)
Так називали переселенці народ
не вбрання з фабричних матеріялів.
•') Хата, що стояла боком до вулиці,
була більша і краще побудована, як
інші.
г>) При головній, вимощеній вулиці
села.
Малі солодкі бублики.