Page 109 - ukr

Basic HTML Version

По кривавій по дорозі
Нам іти у світ...
...Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх .
А ще ж так недавно Олекссандер
Олесь вітав радісними словами своє
рідне військо, — яке, всупереч вимо­
гам Симона Петюри, інші вирішували
розпустити і замінити... „міліцією” :
Украгнське військо мов з могили
[встало.
Загриміло в бубни, в сурмоньки
[заграло.
Розгорнуло прапор соняшно-
[блакитний,
Прапор України, рідний, заповіт-
[ний!..
Або:
Схід сонця я вийшов зустріти
[у поле
І став на коліна до сходу.
Привіт тобі, Сонце! Привід тобі,
[Воле,
Від серця мого і народу!
Привіт тобі мій, злотокрила
[Орлице
І тисячі криків до неба!
Як цілі ще мури твоєї темниці,
Візьми мою кров, коли треба.
Яка ж ти, о, Воле, прекрасна,
[пречиста!
Ти нам і не снилась такою...
Спинися ж над нами і сяй, про-
[мениста,
До віку своєю красою!
Насувалась тимчасова перемога во­
рога. З надією і з нотками розпачу
Олександер Олесь гукав до України
в поезії „Сонце” :
Хіба не вірите, що скоро день
[засвіте,
Що сонце наше вже з-за обрію
[встає,
Олег Ольжич
Що схід його спинить ніщо не
[зможе в світі
І цвіту нашого ніщо вже не уб’є!..
Не вбили, але прибили сибірським
морозом так званого „комунізму”...
Національні поети можуть підготу­
вати революцію. Вони можуть викли­
кати революцію, можуть покликати
народ... Це ж так недавно під пам’ят­
ником Петефі в червоній Угорщині
зчинилась національна угорська ре­
волюція проти Москви... Але не поети
покликані керувати революцією. Як­
що вони мають нею і керувати — ре­
волюція програє. Якщо найвищі за­
конодавці не підготовані, то вони бу­
дуть, на догоду, як це було з нашою
незалежною Україною, „російським
соціялістичним братам” (авжеж, —
„братам” !..) розпускати власну ар­
мію, оте українське військо, що „мов
з могили встало” !
У випадку з Україною та йз дея­
кими іншими, тепер поневоленими,
націями фатальну ролю зігравало те,
що національна революція не мала
відповідного національного проводу,
не мала досить свідомих військовиків,
економістів, знавців чужих мов, дип­
ломатів... Багато чого треба для пе­
ремоги, але поети дають народові ли­