Basic HTML Version
ню, що жеврів „в серцях кількох ен
тузіастів", могла постати пожежа,
яка перепалила-перейначила психіку
американсько-української громади і
спромоглась підтягнути ту громаду
на рівень, на якому вона знаходилась
вже між двома світовими війнами, ко
ли число освічених інтелігентів в
Америці все ще можна було пораху
вати на пальцях. Цю велетенську ро
боту перевели в першу чергу й у най
більшій мірі „Свобода" й Українсь
кий Народний Союз. Розмежовувати
ті дві установи просто не можливо.
Акція проти визиску українського ро
бітника; акція проти насильної аме
риканізації поруч із повчанням, що
треба приймати американське грома
дянство; культурно-освітня праця під
гаслом „Учітеся, брати мої"; видав
ництво популярних книжок, запо
чатковане взагалі першою українсь
кою книжкою в Америці; заснування
„Просвітньої Комісії" для поширення
і посилення культурної праці; осві-
домна пропаґанда тісного духового
зв'язку з Україною, що його треба до
казувати ділом; практичний наслідок
тієї акції — грошові збірки на жерт
ви австрійського терору під час ріль
ничих страйків в Галичині, збірки на
жертви польського терору й, зокре
ма, на боротьбу за український уні
верситет (з нагоди вбивства А. Коц-
ка ) ; плановий викуп ґрунтів в Схід
ній Галичині при парцеляції польсь
кої поеілости; збірка поважних фон
дів на „Рідну Школу" і „Просвіту" у
Львові, на Український Город у Льво
ві, на купно Дому українського Інва
ліда у Львові, на приватні українські
гімназії у Збаражі й Рогатині, на бур
си в Надвірній, Сяноку й інших міс
тах, врешті величезна організаційна
й політична робота, подробиці якої
списані особливо промовисто в стат
тях „Українсько-американська полі
тична акція в роках 1914-1920" і
„Об'єднання українських організацій
в Америці (1920-1939) в „Ювілейному
Альманаху" УНСоюзу з 1944 р.
Нинішня густа (може аж занадто
густа) мережа організацій в ЗСА не
народилась із пустки. З почину Укра
їнського Народного Союзу, внаслідку
рішення його Конвенції з вересня 1914
р. в Боффало, Н. И., постала Укра
їнська Народна Рада, при чому наз
вана Конвенція призначила 1,000 дол.
на Фонд Визволення України. 30-31
травня 1915 р. відбувся — з ініціати
ви д-ра Семена Демидчука — в Ню
Йорку, в залі Купер Юніон, під про
водом д-ра Володимира Сіменовича
І Український Сойм з 235 делегата
ми, що заступали 457 товариств, та
з 600 гістьми. В грудні того самого
року постала Українська Федерація
у ЗСА, змінивши назву „Загального
Українського Комітету", що його
схвалив Сойм. У листопаді 1916 р.
Екзекутивний Комітет УНСоюзу рі
шив відкликати делегатів УНСоюзу
з Федерації внаслідку незадовільної
її діяльности і використовування її
деякими членами для своїх партій
них цілей, та водночас рішено покли
кати до життя „загально - народну
організацію" —• Українську Раду.
Внаслідку заходів Української Ради
Конгрес у Вашинґтоні прийняв 24
січня 1917 р. спільну резолюцію про
призначення Українського Дня, а
президент Вільсон видав прокляма-
цію з визначенням дня 21 квітня 1917
на Український День. З цього приво
ду УНСоюз призначив 1.000 дол. на
українські жертви війни в Европі. В
листопаді 1918 р. після наради в Ню
Йорку засновано Український На
родний Комітет. В днях 16-17 січня
1919 відбувся в Ню Йорку Народний
З'їзд, в якому взяло участь 570 де
легатів. 14 травня 1919 р. постав Ук
раїнський Допомоговий Комітет, на
який УНСоюз асигнував дол. 2.000.
27 травня 1922 засновано на з'їзді у
Філядельфії Об'єднання Українських
Організацій в Америці, що його пер
ший конгрес з участю 176 делегатів
відбувся в Ню Йорку 26-27 жовтня
1922. Від того часу до 1939 р. відбуло
ся загалом 8 конгресів Об'єднання
Українських Організацій в Америці,
яке відіграло величезну позитивну
ролю в житті американської України.
98