Basic HTML Version
І
Архиєпископ Української Православної Церкви в ЗСА Мстислав
промовляє під час відкриття пам'ятника Гетьманові Іванові Мазепі
на Союзівці
раїнської ідеї", а коли 22 лютого 1894
р. з ініціятиви „Свободи" засновано
„Український (спершу Руський) На
родний Союз" — то це було покла
дення вже тривких основ під органі
заційний розвиток американського
українства в усіх ділянках. Це була
дійсно львівська „Просвіта" і „Дніс
тер" в одній установі — організоване
ширення українського знання й куль
тури та водночас засвоювання тому
американському українству свідомос-
ти, що воно мусить дбати за своє ма-
теріяльне забезпечення, бо інакше
згине. Із „Свободою", як писав Лука
Мишуга, постала газета „але без ре
дакторів", з Народним Союзом пос
тала організація — без людей. Прав
да, коли заснувались „Свобода" й
„Народний Союз", то в Америці було
вже коло ЗО священиків. Але це були
здебільша мадярони і взагалі люди
або байдужі, або ворожі супроти на
ціональної української громади. Біли
ми круками були одиниці. І першими
трьома редакторами „Свободи" були
духовники: о. Григорій Грушка, о.
Нестор Дмитрів наспілку з о. Іваном
Константиновичем і о. Стефан Макар.
Проте ідейною мрією ініціяторів-зае-
новників Руського Народного Союзу
було мати „народну організацію". За
той світсько-народний характер тієї
установи прийшлося звести важку і
прикру боротьбу, так само, як прий
шлося зводити довгу і прикру бороть
бу за збереженням самобутности й на
ціонального характеру Української
Католицької Церкви, для якої спер
шу не мали зрозуміння американські
римо-католицькі єрархи. В ході тієї
боротьби потерпіли й зазнали особис
тих величезних прикрощів піонери
американсько - українського життя,
між ними о. Волянський і о. Груш
ка, —• „перший дійсний патріот на
американській Україні" — за слова
ми о. Н. Дмитрова („Св." 1913, ч. 23).
Треба було зводити ще боротьбу з ма-
дяронами і з нашими таки москвофі
лами, так само, як — вже після пер
шої світової війни й прогри українсь
кої визвольної війни — із запаморо
ченими радянофілами.
Сьогодні все це здається якимсь
страшенне давнім і невірогідним. Сьо
годні просто трудно повірити, що це
тільки 75 років тому, вперше на святі
у честь Джорджа Вашингтона в Ша-
мокіні відспівано в Америці „Ще не
вмерла Україна". Сьогодні трудно по
вірити, що з того патріотичного вог-
97