Basic HTML Version
В „Календарі", на 1926-ий рік не
має жадного твору Б . Лепкого, але
в „Календарі " на 1927ий рік на 29-ій
ет. надрукований вірш „З Новим Ро
ком", який кінчиться оптимістично:
„Віримо, що й нам колись сонце за
світить". На 30-33 ст. вміщена стаття
Б . Лепкого під заг . „Іван Франко я к
поет" ( В десяті роковини з дня його
смерти) та вірш,
присвячений І .
Франкові , який зачинається т а к :
В яку скелю молотом не вдар •—
•Скрізь відгукнеться тобі наш каменяр.
Побачиш скрізь тривкі його сліди.
І де не стань, кудою не піди . . .
На 55 ст. вміщено вірш „До давни
ни" , а на 74 — „Ідемо ми", з таким
закінченням:
Не скигліть, як ті діди:
Бідні ми, нещасні, —
Вирятують нас біди
Наші сили власні.
На ст. 75-78 вміщено прозу під заг.
„Через Десну" — уривок із повісти
про Мазепу. Там таки знаходимо ще
вірш „Нимі " та коротку заввагу по
ета про „Золоте перо", в якій автор
пише, що йому пишеться краще зви
чайним пером, як тим золотим, яке
йому купили з приводу ювілею. На
152 ст. надрукований вірш „У нас" ,
в якому автор висміває тих земляків,
як і не читають українських книжок
і часописів:
У нас буває свій дімок
Та в цім дімку нема книжок.
Є ґуляш і котлети,
Немає лиш газети.
Є трохи професорів,
Священиків, докторів,
Нема лренумераторів.
В пізніших роках не стрічаємо по
етових віршів в „Календарях" УНСо-
юзу, а ж в річнику з 1940 року зна
ходимо його вірш під заг . „В побіду
вір!" , в якому є відгомін літератури
княжої доби, яку Б . Лепкий так доб
ре знав, і яку опрацював в своїй
історії української літератури („На
черк історії української літератури",
Коломия, том І, 1909, ст. 320) . Цей
вірш був вперше надрукований в,
„Календарі " УНСоюзу на
1922-ий
рік.
В ПОБІДУ ВІР
Хоч кряче гайворон
І кличе Див
Не висох Сян, — і Дон
Пливе, як плив.
Ще наш Дніпро шумить,
Лама ґраніт, —
Народ не епічне на мить, —
Здивує світ.
Нема таких кайдан,
Щоб люд скувать,
Наш дім, наш храм, наш лан —
Не дать, не дать!
Хоч нині чорна ніч,
Так завтра день!
Гони розпуку пріч,
Співай лісень!
Широких, як простір
З землі до зір,
В побіду правди вір,
В побіду вір!
Як бачимо, Б . Лепкий був пиль
ним співробітником видань Українсь
кого Народного Союзу. Його твори
надруковані в 12-ох „Календарях" У-
НСоюзу. Деяк і річники „Календарів"
мають більше число творів Б. Лепко
го. Редактори „Календарів" вміщува
ли твори Б . Лепкого, бо ці твори лю
били читачі .
„Ка з ка мого жит т я "
Богдан Лепкий написав
мистець
кою формою спогади зі свого життя,
як і назвав „казкою свого життя" .
Не всі можуть так поетично описати
свої дитячі чи юнацькі роки, я к це
зробив поет-лірик Лепкий. Та всі мо
гли б списати спогади зі свого життя,
щоб лишити сліди свого існування
та дати матеріял для істориків, як і
мусітимуть колись писати про наші
часи.
Автор хотів би пригадати собі пер
ший спогад. „Хотів би цей перший
свій спомин поставити в душі як об-
267