Basic HTML Version
стром закордонних справ д-ром Е. Бе-
нешом, міністром освіти Шробаром,
а також іншими політичними, нау
ковими та громадськими діячами.
Труднощі було остаточно переможе
но і осягнено згоду компетентних
чинників.
На основі постанови міністерства
закордонних справ з 16-го вересня
1921 р. і міністерства шкільництва
та освіти з 5 жовтня 1921 p., згідно
з постановами Академічного Сенату
та окремих факультетів Кардового
університету, ввійшов в життя Укра
їнський Вільний Університет, перене
сений з Відня до Праги
3
.
На основі Постанови УВУ: Інститу
ція має назву „Український Вільний
Університет". Слухачі і слухачки:
Звичайним слухачем (слухачкою)
може бути кожна особа, що покінчи
ла середню школу. В справі слуха
чів (слухачок) надзвичайних та
госпітантів (госпітанток) зобов'язу
ють на час побуту УВУ в Празі по
станови, прийняті на Кардовому Уні
верситеті. Внутрішній устрій: Внут
рішній науковий і адміністративний
устрій, організацію та діловодство
університету зобов'язують на час
осідку в Празі ті приписи, що й на
чеському університеті в Празі, на-
скілько інакше не постановляє цей
статтут або оскільки не рішить інак
ше окрема постанова Сенату Україн
ського Вільного Університету.
Хто ж були студенти УВУ? В 1920
і 1921 pp. українськими кандидатами
до студій на високих школах були
всі ті студенти, котрі почали універ
ситетські студії ще перед першою сві
товою війною і внаслідок воєнних по
дій не змогли їх закінчити. Це були
люди, які служили іце в австрійській
армії старшинами, пізніше були в ла
вах Української Галицької Армії, пе
рейшли польсько-українську війну, а
потім багато з них воювало в армії
УНР із большевиками до кінця 1920
р. Між тодішнім студентством пере
важали саме такі кандидати. Були
це люди досвідчені, люди, котрі пе
режили багато, не раз заглядали
смерті в вічі; чимало між ними було
інвалідів. Це були люди, що носили
високі бойові відзначення, боролись
із зброєю в руках за національне ук
раїнське визволення, за українську
незалежну державу.
У листопаді 1918 р. розпочалась
польсько - українська війна. Опану
вавши Львів, поляки негайно спольо-
нізували львівський університет. Усі
українські катедри покасували, а уні
верситет назвали університетом коро
ля Яна Казимира. Українським сту
дентам вступ до університету був
замкнений. Коли ж польсько . укра
їнська війна закінчилася і маси ук
раїнського студентства, що вернули
ся з української армії через польські
концентраційні табори додому, бажа
ли кінчати чи розпочинати свої сту
дії, то виявилось, що не мали де ні
кінчати, ні взагалі вчитися. Вияви
лось, що всі високі школи не тільки
у Львові, але й у всій Польщі були
для українців недоступні. Українська
університетська молодь потрапила у
важке становище, з якого треба було
шукати виходу. Почалась мандрівка
за кордон, до Австрії, Німеччини і
Чехо-Словаччини, де було відновлено
Український Вільний Університет і
де згуртувались найкращі уми укра
їнської еміграції: другу столицю по
літичної еміґрації становила гостин
на Прага.
Прага була тоді важливим осеред
ком українського політичного, націо
нального та літературного життя і,
після Києва та Львова, найбільшим
центром української науки взагалі.
Наслідком мілітарної катастрофи Ук
раїнської Галицької Армії в травні
1919 року, перейшли деякі відділи на
терен Чехо-Словаччини, де їх інтер
новано. В час відкриття університету
прийшла вся молодь, яка була зібра
на в колишній бригаді Кравса, до
Праги, щоб або закінчити вже рані
ше початі студії, або розпочати їх.
Вона готувалася до цивільного жит
тя та тих завдань, які мала викона
ти, як також до боротьби за здій
снення тих ідеалів, що їх не могла
здобути із зброєю в руках.
Український Вільний Університет
в Празі розпочав свою діяльність з
з Український Вільний Університет в
Празі в роках 1921-1931, Прага 1931 р.
ет. 68.
87