тами. Звичайно, у серпні велика став
рида утворює чималі косяки і почи
нає пересуватися до берегів Грузії, де
часто й зимує. Починаючи з квітня
— травня, ставрида косяками мігрує
вздовж Кавказьких берегів у північні
райони Чорного моря на місця на
гулу і розмноження, проходячи 600-
800 кілометрів. Влітку великих скуп
чень ставриди не спостерігається.
Ще триваліші міграції робить ін
ша чорноморська риба — скумбрія,
яка проводить зиму в Мармуровому
морі, де в основному і розмножується.
У березні — квітні вона через Бос
форську протоку входить у Чорне мо
ре. Основні косяки риби мігрують
вздовж берегів Болгарії, Румунії і
СССР, досягаючи Керченської прото
ки і Новоросійська. Тут скумбрія три
мається з травня по вересень. Північ-
но-західня частина Чорного моря —
головне місце її нагулу. Із знижен
ням температури води до 10 ступнів
Цельзія вона починає міґрацію на
зимівлю в Мармурове море, пересува
ючись із швидкістю 12-14 кілометрів
на добу.
Але міграції властиві не тільки
морським рибам. Невеликі пересуван
ня роблять ті риби, які постійно жи
вуть у ріках та озерах. Наприклад,
у Кахівському водоймищі на Дніпрі
статево зрілі коропи, лящі, плітки,
плоскирки та ін. весною пересува
ються на десятки кілометрів із серед
ніх і нижніх ділянок водоймища в
район колишніх Кінських заплав, де
є зручні для нересту місця. Пізно во
сени риба перекочовує у глибинні ді
лянки водоймища, розташовані пере
важно в його південній частині. Кож
ному рибалці добре відомі місця ма
сового підходу на нерест щуки, суда
ка, йорша і т. д.
Вивчення міграційних шляхів і
реченців ходу риби має надзвичайно
важливе практичне значення для ор
ганізації раціонального рибного про
мислу.
Стародавні греки понад дві тисячі
років тому провадили масовий про
мисел камси у Керченській протоці,
де з того часу збереглись рибозасо-
лювальні кадовби й інші споруди для
обробки риби.
165