Basic HTML Version
Десант на Місяці
Венеру називають ще Рання або
Вечірня Зоря.
На жаль, ми не знаємо, як вигля
дає поверхня Венери. Вона оповита
тяжкими хмарами, які зовсім закри
вають від астрономів її секрети. Ми
не знаємо, з чого складається її ат
мосфера. Спектроаналіза виявляє, що
горішні верстви цієї плянети мають
у собі велику кількість двоокису вуг
лю. Ми не знаємо, чи на поверхні Ве
нери є моря, трясовиння, рослини. Ми
навіть напевно не знаємо, яка там
температура.
Багато секретів Венери розкрив
випущений американськими учени
ми „Марінер II", який 14 грудня
1962 р. пролетів попри цю плянету
на відстані всього лише 23 000 миль.
Це був величезний успіх американ
ської науки, і здобуті „Марінером II"
численні дані у час, як пишеться ці
рядки, учені щойно розшифровують.
Деякі американські учені гадають,
що вже у 1985 р. космічний корабель
облетить Венеру, і учені з недалекої
віддалі побачать, що діється на її по
верхні. А через десять років після
того люди осядуть на Венері. І якщо
знайдуть там пригожі умовини до
життя, то залежать там свою коло
нію.
Юпітер — п'ята від Сонця і най
більша плянета нашої системи — у
300 разів тяжчий, ніж Земля.
Атмосфера Юпітера складається з
водню, амоніяку й метану — газу,
що спричинює у копальнях вугілля
експльозії.
Пересічна температура цієї пляне
ти виносить —200 степенів Фаренгай-
та. У такій температурі амоніяк за
мерзає і у формі дрібних криштали
ків підноситься понад густі хмари із
метану й водню.
Ми не знаємо, що являє собою по
верхня цієї плянети. Можливо, що
ввесь Юпітер укритий грубою верст
вою замороженого амоніяку й водню.
Це було б дуже небезпечно пірнути
космічним кораблем у густі хмари
цієї плянети й пробувати осісти на її
льодовій поверхні.
153