Basic HTML Version
муть до себе далекі обрії міжпляне-
тарних просторів.
І десь коло 1975 р. підніметься кос
мічна ракета із місячної бази і від
летить у сторону Марса.
З усіх плянет Марс найбільше на
дається, щоб від нього почати дослі
джувати плянети. Перш за все на
Марсі є прозора атмосфера, яка доз
волить астронавтам вибрати відповід
не місце, щоб легко і безпечно осісти.
Венера, хоч є ближче до Землі, по
стійно окутана тяжкими хмарами. І
тому причалення на такій плянеті
грозить розбиттям ракети.
Марс має у своїй атмосфері лише
0.25% кисню. Цього замало для аст
ронавтів, що звикли до атмосфери, в
якій є 21% кисню. Тому вони будуть
змушені носити кисневі маски.
Правдоподібно, астронавти прича
лять на Марсі недалеко рівника, де
температура вліті доходить до 85 сте
пенів Фаренгайта.
Одним із завдань наукової експе
диції буде перевірити, чи на Марсі
є живі організми. Учені гадають, що
є. Астрономи вже давно зауважили,
що коли на Марсі починається весна,
то білі плями, які зимою посунулись
аж під рівник, вертаються у сторону
бігунів. А на місці цих плям з'явля
ються зелені поля, які восени приби
рають брунатний колір. Учені гада
ють, що білі плями це сніги, які та
нуть весною, а на їх місці виростають
рослини.
В атмосфері Марса є аж 98% азо
ту. А азот, як знаємо, — головна ча
стина живих клітин. Останніми ча
сами американські учені відкрили на
Марсі вуглеводні, які теж доказують,
що там повинні бути живі організми.
На Марсі є вода.
Тому, що сніги на цій плянеті вес
ною топляться дуже скоро, учені га
дають, що верства снігу не дуже
груба. Тим то й води там небагато.
Якби цю всю воду зібрати в одно мі
сце, то її певно не було б більше,
ніж у Чорному морі.
Таємниця каналів на Марсі й далі
чекає на свою розв'язку.
Коли Шіяпареллі в 1877 р. відкрив
на Марсі канали, то учені спочатку
думали, що це діло розумних істот.
АЛЄ потім залишили цю думку, га.
даючи, що канали — це оптична слу.
да. Та минулими роками почали фо
тографувати Марс при помочі відц
0
.
відних фільтрів, і виявилось, що ка
нали це дійсність.
Але ми не знаємо, як вони поста
ли. Чи це твір природи? Чи їх справ
ді збудували розумні істоти? І чи ці
істоти ще живуть, чи жили вони ти
сячі років тому, а канали — це руї-
ни давноминулої слави?
Очевидно, що незадовго наукова
експедиція на Марс дасть нам відпо
відь на всі ці питання.
Учені догадуються, що ще перед
1990 р. розвинеться на Марсі цивілі
зація, принесена з Землі. Хоч в ат
мосфері Марса процент кисню дуже
малий, люди при помочі помп будуть
його згущувати й наповняти свої до
ми. Пізніше привезуть вони з Зем
лі домашніх тварин, а мінеральні ба
гатства дозволять розвинути й фаб
ричний промисл.
Другою плянетою, якою зацікав
ляться люди, буде Меркурій. На Мер
курії буде легко осісти астронавтам,
бо він не оповитий хмарами.
Меркурій кружляє дуже близько
коло Сонця. І тому, щоб цю плянету
бачити, треба шукати її зараз після
заходу або перед сходом Сонця. Мер
курій обертається довкола своєї осі
за 88 днів. І також 88 днів триває
його подорож кругом Сонця. Інши
ми словами, день на Меркурії триває
так довго, як і рік. І тому одна його
сторона завжди звернена до Сонця.
Ясно, що ця сторона, яку постій
но огріває Сонце, віддалене від пля
нети ледве на 36.000 000 миль, така
гаряча, що на ній легко могло б сто
питись оливо. Та на противній сторо
ні плянети панує вічна ніч з темпера
турою до —450 степенів Фаренгайта.
Здається, що астронавти не довго
будуть перебувати на цій непривітній
плянеті. Вони зроблять там лише де
які поміри, заберуть з собою зразки
мінералів і вернуться до зеленої Зем
лі.
Венера вже буде ласкавіша для лю
дей. Вона віддалена від Сонця на 67.-
000 000 миль. І нема там такої гаря
чі, як на Меркурії.
,Щ