УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ СОЮЗ
З ПЕРСПЕКТИВИ ЛЬВОВА
В РОКАХ 1924-1939
Написав Василь Мудрий
І
Що знало українське громадянство
Львова про Український Народний
Союз в Америці та як на нього диви
лось? Тема, без сумніву, цікава, але
щоб 1 вичерпати, треба передусім на
вести ті джерела, з яких ми колись
черпали інформації взагалі про зор
ганізоване життя українських посе
ленців, зокрема про Український На
родний Союз та про інші братські ор
ганізації. Очевидно, що я буду писа
ти про те, що бачив і переживав у
зв'язку з тим процесом засвоювання
власного погляду на українське жит
тя в Америці у щоденнику „Діло", де
я був спершу членом редакції, а від
лютого 1927 р. головним редактором.
Уже в другій половині 1920-их ро
ків і впродовж 1930-их років у ре
дакції „Діла" бували українські по
селенці з Америки й Канади, які да
вали иам як загальні, так і деякі спе-
ціяльні інформації про Америку й
Канаду, висуваючи на перше місце
авторитетні інформації про організа
ційні осяги американських та кана-
дійських українців.
У тих розмовах з відвідувачами
звичайно на першому пляні стояли
питання нашого життя, наші трудно
щі, а щойно на другому місці прихо
дили проблеми з життя українців у
вільній країні Америці.
Бували в нас у відвідинах люди
різних категорій, але всі вони були
навіяні т. зв. громадським комплек
сом. Були між ними бизнесмени, гро
мадські діячі та чистої крови інтелек
туалісти.
За час моєї праці в „Ділі" був у нас
голова Об'єднаних Американських
Українських Організацій о. І. Сполі-
такевич. Від нього ми довідались ба
гато про тодішнє зорганізоване жит
тя американських українців, а в то
му й про Український Народний Со
юз. З ним ми мали нагоду говорити
й про наші пекучі національні потре
би. Дуже цікавим двократним відві
дувачем з Америки був о. Пристані,
якому Видавнича Спілка „Діла" опу
блікувала спомини під назвою „Від
сільської стріхи до американських
хмародер'ів". Побували в нас у тому
часі п. Мирон Сурмач, п. Иосиф Ко-
чан та ще дехто.
Свого часу приїздили до Львова
два редактори „Свободи", органу Ук
раїнського Народного Союзу, д-р Лу
ка Мишуга й Омелян Рев'юк. Вони
відвідали всі львівські центральні ус
танови й політичні осередки. Були і
в редакції „Діла". Розмови з ними бу
ли цінні та цікаві.
Найважнішим відвідувачем з Кана
ди був проф. Л. Біберович. Від нього
ми багато довідались про тодішній
стан організації українців у Канаді.
Ми знали про Канаду доволі багато.
Я, зокрема, доповняв свої знання про
Канаду ©ід пок. єпископа Никити
Будки. Те, що нам оповідав п. Л. Бі
берович, була новіше. Українська імі
грація до Канади була переважно
фермерською, і її діти мали добрі ук
раїнські школи.
Про початкову стадію іміграції до
Америки я мав нагоду довідатись від
о. Івана Волянського, що після свого
повороту з Америки був довший час
парохом Острівця, недалеко Теребов-
лі, а під кінець парохом Дичкова, не
далеко Тернополя. Покійний насам
перед почав екзаменувати мене з три
гонометрії (він був дуже добрим ма-
91