пан Левинський залишив багато інте
ресних творів, присвячених Близько
му та Далекому Сходові, як також чи
мало статтей на літературні теми і
спогадів із своїх подорожей. З цих
спогадів треба відзначити книжку
„Схід і Захід", що вийшла у в-ві „Із-
марагд" у Львові в 1934 р. В цій
книжці вміщено опис його подорожі
з Константинополя через Єрусалим,
Каїро до Марокко, біографічну нове-
лю „З японського дому", яка друку
валася в щоденнику „Діло", а потім
вийшла окремою книжкою, переклад
японських спогадів „Годжокі" та ін
ші. „Хатина буддійського самітника"
була друкована в журналі ,,Ми" і
1934 року вийшла окремою відбиткою
у в-ві „Варяг". Збірка японських ка
зок в перекладі на українську мову
появилася у виданні Михайла Та
ранька в Львові. Останнім його тво
ром були „Враження з Японії", які
були надруковані в 1942-44 роках, а
тепер передруковані в цьому кален
дарі. Кілька коротких нарисів Степа
на Левинського про життя в Манджу-
рії друкувала минулими роками „Сво
бода".
Твори Степана Левинського відзна
чаються гарним стилем, легкістю опи
су та доброю літературною мовою.
Усе це зачаровує читача, залишаючи
в нього приємне враження. У поданих
тут нарисах чудово передані настрої
країни Вранішнього Сонця, дощ або
розмова з приятелем і слова: ,,й за
здрю йому навіть дерев'яних шабель"
або — сцена на човні увечері після
бурі.
За час свого перебування в Харбі
ні Ст. Левинський відбув три подоро
жі — першу до Японії, спогади з якої
надруковані в цьому календарі, другу
в гори Кореї, з якої привіз він багато
спогадів та фотографій, і останню до
країни Джзгол. В цій країні, що ле
жить на кордоні Манджурії і власти
вого Китаю, письменник відвідав ре
зиденцію колишніх китайських імпе-
....)
- 0 >
раторів манджурської династії і мона
стирі визнавців Лями.
З Степаном Левинським ми часто
говорили про цю країну, що її так
блискуче описав шведський подорож
ник Свен Гедін. Треба ще додати, що
автор цих рядків відбув із Ст. Левин
ським одноденну мандрівку з Харбіну
до стародавнього міста Хулань у Ман
джурії.
Перебуваючи в Харбіні, Степан Ле
винський брав участь в редагуванні
українсько-японського словника, ви
даного там же 1944 року. Словник цей
здобув високу оцінку спеціялістів, і
Степанові Левинському належить у
ньому текст передмов українською та
японською мовами. На жаль, його ви
їзд до Індо-Китаю припинив цю спів
працю, яка здебільша переходила че
рез мої руки.
В 1937 році за грошовою підтрим
кою Степана Левинського та при йо
го співпраці була видана мапа Зеле
ної України, яка також зустріла при
хильну оцінку української й чужо
земної критики. Воднораз ми працю
вали при складанні, редагуванні і пе
рекладі на японську мову збірника
про Україну та про український Да
лекий Схід, який охоплював статтю
про Шевченка, японський переклад
„Заповіту" та статті про Україну, Зе
лену Україну й ін. На жаль, японська
військова місія, з огляду на змінені
політичні обставини, не дала дозволу
на друк цього збірника.
Степан Левинський був заанґажо-
ваний і в інші праці, зокрема над ук
раїнською хрестоматією для японців.
Цю хрестоматію укладав наш моло
дий сходознавець В. Одинець, один з
авторів українсько-японського слов
ника, службовець міністерства закор
донних справ уряду Манджу-Го і лек
тор Манджурського університету в
Синкіянґу, де він викладав китайсь
кою мовою для студентів-китайців іс
торію Сходу Европи і літературу
східньоевропейських народів.
> < Є >
<>•••
165