Page 165 - ukr

Basic HTML Version

пан Левинський залишив багато інте­
ресних творів, присвячених Близько­
му та Далекому Сходові, як також чи­
мало статтей на літературні теми і
спогадів із своїх подорожей. З цих
спогадів треба відзначити книжку
„Схід і Захід", що вийшла у в-ві „Із-
марагд" у Львові в 1934 р. В цій
книжці вміщено опис його подорожі
з Константинополя через Єрусалим,
Каїро до Марокко, біографічну нове-
лю „З японського дому", яка друку­
валася в щоденнику „Діло", а потім
вийшла окремою книжкою, переклад
японських спогадів „Годжокі" та ін­
ші. „Хатина буддійського самітника"
була друкована в журналі ,,Ми" і
1934 року вийшла окремою відбиткою
у в-ві „Варяг". Збірка японських ка­
зок в перекладі на українську мову
появилася у виданні Михайла Та­
ранька в Львові. Останнім його тво­
ром були „Враження з Японії", які
були надруковані в 1942-44 роках, а
тепер передруковані в цьому кален­
дарі. Кілька коротких нарисів Степа­
на Левинського про життя в Манджу-
рії друкувала минулими роками „Сво­
бода".
Твори Степана Левинського відзна­
чаються гарним стилем, легкістю опи­
су та доброю літературною мовою.
Усе це зачаровує читача, залишаючи
в нього приємне враження. У поданих
тут нарисах чудово передані настрої
країни Вранішнього Сонця, дощ або
розмова з приятелем і слова: ,,й за­
здрю йому навіть дерев'яних шабель"
або — сцена на човні увечері після
бурі.
За час свого перебування в Харбі­
ні Ст. Левинський відбув три подоро­
жі — першу до Японії, спогади з якої
надруковані в цьому календарі, другу
в гори Кореї, з якої привіз він багато
спогадів та фотографій, і останню до
країни Джзгол. В цій країні, що ле­
жить на кордоні Манджурії і власти­
вого Китаю, письменник відвідав ре­
зиденцію колишніх китайських імпе-
....)
- 0 >
раторів манджурської династії і мона­
стирі визнавців Лями.
З Степаном Левинським ми часто
говорили про цю країну, що її так
блискуче описав шведський подорож­
ник Свен Гедін. Треба ще додати, що
автор цих рядків відбув із Ст. Левин­
ським одноденну мандрівку з Харбіну
до стародавнього міста Хулань у Ман­
джурії.
Перебуваючи в Харбіні, Степан Ле­
винський брав участь в редагуванні
українсько-японського словника, ви­
даного там же 1944 року. Словник цей
здобув високу оцінку спеціялістів, і
Степанові Левинському належить у
ньому текст передмов українською та
японською мовами. На жаль, його ви­
їзд до Індо-Китаю припинив цю спів­
працю, яка здебільша переходила че­
рез мої руки.
В 1937 році за грошовою підтрим­
кою Степана Левинського та при йо­
го співпраці була видана мапа Зеле­
ної України, яка також зустріла при­
хильну оцінку української й чужо­
земної критики. Воднораз ми працю­
вали при складанні, редагуванні і пе­
рекладі на японську мову збірника
про Україну та про український Да­
лекий Схід, який охоплював статтю
про Шевченка, японський переклад
„Заповіту" та статті про Україну, Зе­
лену Україну й ін. На жаль, японська
військова місія, з огляду на змінені
політичні обставини, не дала дозволу
на друк цього збірника.
Степан Левинський був заанґажо-
ваний і в інші праці, зокрема над ук­
раїнською хрестоматією для японців.
Цю хрестоматію укладав наш моло­
дий сходознавець В. Одинець, один з
авторів українсько-японського слов­
ника, службовець міністерства закор­
донних справ уряду Манджу-Го і лек­
тор Манджурського університету в
Синкіянґу, де він викладав китайсь­
кою мовою для студентів-китайців іс­
торію Сходу Европи і літературу
східньоевропейських народів.
> < Є >
<>•••
165