Basic HTML Version
ди немає. Сухе дно, можна йти по
ньому пішки.
У містечку Ел Пасо наші жінки
кинулися знову купувати різні по
трібні й непотрібні речі для родини,
для себе. Купували сукні, плащі, ка
пелюхи. Заходила можливість, що не
стане грошей на дальшу дорогу, і то
му, щоб покласти кінець мандрівці
наших жінок по крамницях, ми по
двох днях виїхали в сторону Одеси.
Перед виїздом перейшли ще кордон
і мостом через ріку Ріо Ґренде до
Мехіка, яке тут зовуть Олд Мехіко.
Опинилися у місті Чідат Юрез, що
носить ім'я першого президента Ме
хіка. Дві тисячі його мешканців пра
цює в Ел Пасо, в Америці.Це місто
славне тим, що до нього кожного ро
ку пересічно 9 тисяч американців при
їжджають брати розводи. Місто дуже
чисте і має величний пам'ятник пер
шого мехіканського президента. Ба
гатирі і реакціонери зробили колись
проти нього революцію і посадили
на троні Мехіка Максиміліяна, брата
австрійського Франца Иосифа. Та на
род під проводом національного ге
роя Панчо Біля повстав і знищив
Максиміліяна- Мехіко країна католи
ків, великих родин і гірких злиднів.
Навіть у будній день по вулицях вга
няють маси дітей - прохачів милости
ні, які не минають нагоди, щоб і
вкрасти дещо у туристів.
Ел Пасо має гарні, дешеві мотелі,
і ціни на харчі та інші речі там дуже
низькі. В тому часі, як ми там були,
мейор міста Телес відходив, бо його
през. Кеннеді призначив амбасадором
до Коетаріки. В той же день, 4 бе
резня, стейт Тексае відзначив 125-ті
роковини сецесії від Мехіка і проголо
шення еамостійности. До того ж у
Форт Блисс була велика парада, бо
його командир полк. Степан Мель
ник передавав команду своєму нас
тупникові. В Ел Пасо є багато сло
в'янських імен — навіть шефом по
ліції є якийсь Антін Горак. З слов'я
нами Тексае не має клопотів, зате
має їх із своїми. Тоді якраз голосною
була афера Галса, що дістав був від
держави контракт на 47 мільйонів
долярів для побудови бараків у трьох
фортах, між ними і у форт Блисс бі
ля Ел Пасо- Гаяє роботу зачав, але
не скінчив і втік до Мехіка.
З Ел Пасо у пісковії, що навіяли
до нашого багажника піску і опоро-
шили наш товар, ми через Вен Горн
приїхали до Одеси. На жаль ніхто з
мешканців, з якими ми там зустріча
лися, не міг нам сказати, звідки взя
лася така українська назва у цього
міста. Увесь простір до Одеси робить
враження добре наводненої і упоряд
кованої бавовникової плянтації. Рови,
шлюзи, машинерія, білі хати і огоро
жі вказують на те, що живуть там
заможні господарі — німці. Зате з
лівого боку дороги самі піскові кучу
гури, які далі з'являються і з право
го боку, тягнучись аж до гір Сієрра
Дябло. За горами піскових кучугур
уже нема, і врожайні поля та пасо
виська врятувались саме завдяки цим
горам. Вітрові вежі з водопоями тут
і там видніють на виднокрузі, а нав
коло них чорніють череди худоби, та
буни коней і отари овець. Пасовиська
вкриті колючими шуварами, з листків
яких індіяни плетуть кошики, капе
люхи і т. п-
Недалеко Одеси появляються уже
нафтові поля з вежами і помпами,
що наповнюють збірники ропою. Між
нафтовими полями росте бавовник, і
там уперше побачили ми курячі фар-
ми. На тих фармах курей не замика
ють, вони досхочу гуляють на подві
р'ї разом з когутами, які дбають про
те, щоб не пропав їх рід. В районі на
північ від Одеси, біля Біо Спрінґс, де
знаходиться велика авіяційна база,
мехіканці обробляють землю ще му
лами і кіньми. Аж до Деллас Тексае
край бідний на фарми, але багатий
на нафтові поля. Всюди повно па
м'ятників Громадянської (війни.
Район великих міст Форт - Борт І
Деллас вже мокрий, бачили ми ріку
Трініти повну води, зате коли йде про
алькогольні напої, то він сухий- Не
ма там коршем, і люди п'ють власне
вино, яке виробляють, з чого попаде.
На північ аж до границі стейту Ар-
кансо, до міста Тексаркона плекають
бавовну. Підсоння там лагідне, рос
туть горіхи - піканс, модрені. Хати
будують на стовпах, охороняючись
в такий спосіб від термітів, себто де
ревних хробаків, що підгризають
125