Basic HTML Version
ВАКАЦІЇ ВЗИМІ
Написав Степан Куропась
Є такі щасливі люди, що мають ва
кації вліті. До цих щасливців нале
жать не тільки шкільні діти, студен
ти університетів, але й фабричні ро
бітники, „білоковнірковці" і службов
ці. Власники малих та великих фаб
рик теж стараються мати вакації лі
том. Бо тоді легше повертатися люди
ні, легше планувати, менше багажу
треба брати з собою, краще можна
вдягнутися. Нема чого журитися, що
застрягнете в снігу чи болоті, що ав
то стане, бо мотор не видержить змін
температури і т. п. Зрештою, багаті
люди можуть мати вакації, коли за
хочуть, можуть, коли захочуть, взяти
собі „оф"- Але іноді буває, що люди
беруть собі вакації не тому, що їм во
ни належаться, а тому, що принево
лює їх до того загальна перевтома.
Тому Флорида, Аризова, Каліфорнія
й інші теплі курорти повні зимою на
роду. Та чи лише теплі? А снігова
долина в Айдаго, Кеділлак і Айрон
Мавнтенс в Мишиґені, гори стейту
Ню Йорк і т. п. А Белойт Висканзин,
де в сезоні, коли нема снігу, а штуч
но на велику скалю його ще вироби
ти неможливо, сотні вантажних авт
привозять з різних місць сніг на спор
тові терени. А коли мова про Айдаго,
то там снігу ніколи не бракує — є ок
ремі снігові „дудл формс", де люди
щоденно вправляють в зимовому спор
ті.
Директор Української Щадниці
„Трайдент" Петро Пуцило і я рішили
десь виїхати. Рішили, бо перевтома,
про яку я вище згадав, давалась взна
ки, а в додатку і жінка докучала.
Мовляв, ти мене ніде не возиш, ніку
ди ще ніколи не брав і нічого ніколи
не купив. А звісно жінки люблять
все щось купувати. Звичайно, я при
гадував подрузі, де я її брав, що й
коли купив, і то не раз дорогі речі,
але не помогло- Те саме мав зі своєю
кращою половиною головний контро
лер УНСоюзу Пуцило, але менше, бо
його подруга працює в „Трайденті", а
вечорами по праці тягає його до клю-
бів і на „шопінґ". Не міг він розв'я
зати цієї справи краще і намовити
свою Стефу сидіти вдома, мовляв, дім
— найкраще пристановище для жін
ки.
Одного гарного дня ми остаточно
мусіли рішитися, бо від того залежа
ло, чи наші жінки мають вбратися
легко, чи затарасують авто сукнями
і капелюхами. На тій конференції я
витягнув ще Союзівку і полк. Шапо-
валова. Що ж, ми обидва контроле
ри, тому не лише з патріотизму, але
й льояльности до УНСоюзу повинні
туди на зиму поїхати. „Свобода" вмі
щує знімки про сніговий спорт на
Союзівці, голосить про добрий харч
і т. п. Покликали на нараду ще й жі
нок, щоб не вийшло, що ми про них
без них рішаємо. Жінки поставилися
проти Союзівки. Мовляв, не нам те
пер санкуватися, не нам на Союзівці
добре їсти і на вазі прибувати. Ми
чесно боронили Союзівку- Казали, що
п. Берізка видумав таку соняшну ма
шину що, подібно як на Україні та
радайка, людей під гору возить. Що
пан Данило Слободян має на Сою
зівці таку вагу, що люди важаться і
себе не пізнають. До того ж пан Квас
дбає про їхню дієту і в тій цілі пе
рейшов курс в тому напрямі у Ґросін-
ґерової, в якої колись Елисабет Тей-
лор на вазі тратила.
Вакації на хуторі полк. Шаповала
в стейті Мейн автоматично відпали,
коли газети принесли вістку, що ввесь
атлянтійський „кі борд" сполоскує
океан снігом і водою. В додатку від
самого полковника прийшла вістка,
що він відтятий від цивілізації, жи
виться полтавським борщем і кваше
ними кавунами. Це жінок настраши-
119