Basic HTML Version
ло, бо по дорозі до Мейну на відстані
1500 миль простягаються і гори і до
ли, отже всіляко може бути.
І про Флориду була мова. Там теп
ло, є вода, сам Президент туди пої
хав. Жінки заявили: „там ми вже бу
ли, по дорозі все бачили". І враз
обидві заговорили: „їдьмо на захід, до
Аризони. Там, у Палм Спрінґеі живе
през. Айзенгавер, там в Тусані живе
Ніксон з своєю дружиною, туди їдуть
всі республіканці, що програли вибо
ри. Туди збирається їхати шикаґовсь-
кий республіканський лідер Іван Ду-
жанський".
Хай буде по-вашому, поїдемо на за
хід, бо ми теж республіканці.
У вівторок 21 лютого о год. 8 ран
ку виїхали ми з Шикаґо дорогою чи
сло 66, яка мала завести нас аж до
Санта Роза в Ню Мехіко. їхали до
країни сонця, пустель і аметистових
гір Арізони, туди, де темп життя по
вільний, де сонце гріє — не пече, де
спочинемо в тіні пальм, помаранче
вих дерев і кактусів. Переїхали бага
тим стейтом Іллиной, що, здавалося,
вщерть наладований бичками, безро-
гами та кукурудзою. Всюди багатство,
нікого з людей на полі, лише череди
скоту.
В'їхали в бідний стейт Мізурі, де
живе на пенсії б. президент Труман,
час від часу пускаючи в світ контро-
вероійні вістки, які підхоплює і ко
ментує на всі лади преса- Останній
свій виступ проти ген. МекАртура
мусів він спростувати.
В сусідстві Іллиной стейт Мізурі
горбкуватий, повний яскинь, у яких
жив колись американський Кармелюк
— Джесі Джеймс. Цей прославлений
розбійник нападав на поїзди та пош
тові диліжанси, забирав, що міг, і роз
давав бідним. На тих горбах пасуть
ся мули і миршава збідована за зиму
худоба. Залишки лісів і серед них ку
щі вказують на грабівничу господар
ку баронів з ломберярдів. Видно, що
й теперішня стейтова влада не дбає
за заліснення. Для раціонального го
сподарства на такого роду теренах
радять орати землю закаблуками, а
не рівними повздовжними скибами.
Також виноградники добре закріплю
ють ґрунт і не дають поширюватись
яругам. Тому тут, саме в Мізурі, в
напрямі до міста Джоплин, на грани
ці Кензасу пішло на велику скалю
виноградство.
Між Джоплином і Оклагомою ми
збилися з дороги, шукаючи Вил Ра-
джерс тернпайк, і переїхали 20 миль
через Кензас.
Оклагома — це величезні резерва
ти, до яких уряд Америки спрямову
вав усіх індіян під команду племени
Чірокі. Там мали індіяни самостій
ність, вільно жили, випасали худобу
і ловили рибу. Тепер в тому районі
індіян менше, бо їм вільно мандрува
ти. Донині залишились там рештки
господарських будівель, збудованих
в стилі Чірокі. Стодола складається
з двох половин - сусіків з ґанком і
дашком перед входом. Осель аж до
Кемп Ленард нема. Видно лише ве
жі лісових побережників і лісничів-
ки.
По дорозі до Тулси на протязі 99
миль височіють нафтові вежі і помпи,
що рурами женуть ропу до рафінерій-
Нафтові барони позбулися тут авто
хтонів з поміччю „гук енд крук", і
дістали на власність величезні наф
тові поля.
В долині Спрінґ Рівер зустрічаємо
фарми з тисячами акрів озимої пше
ниці, яку скубають череди худоби.
Нема тут індустрії, є лише нафта і
пшениця — домена сенатора Керра.
Сам він людина добра і дає змогу
людям заробляти. Неужитки, на яких
не могли жити фармери, він скома-
сував, наводнив і зробив придатними
для сільського господарства. Проте,
покинутих фарм є ще тут багато і
купити їх можна за безцінь. Отже, та
ким Керром може стати кожний.
При будові тернпайку до Тулси тре
ба було багато землі, тому постали
тут сотні ставів, що наповнюються
водою і є великою благодаттю для
худоби в літню спеку.
З Тулси до Оклагома Ситі край
схожий на образок з біблії, на якому
Авраам приносить в жертву барана.
Кущі тернини, ялівцю і карлуватих
дубів прикривають каменоломи, з
яких вибирають будівельний матері-
ял. За ними простягаються руді сте
пи, на яких чорніють колиби, що хо
ронять пастухів і худобу від вибриків
природи. Дубові ліси і ріки висиха-
120