Basic HTML Version
КАРАГАНДА
Написав Микола Дєрбуш
„Борисові довелося якнайскорше виїхати до Караганди".
Одне з речень у листі з Тернопільщини. Борис був учасником найостаннішої
стадії наших визвольних змагань, довгі роки був на засланні, повернувся додому
і знову напівв'язень у Караганді.
Караганда. Степи саксаулу.
Край півдикий, жорстокий,
чужий,
Непривітний, холодний, нечулий,
Але ж можна і там жить!..
Тисячі там синів України
І доньок п кращих є.
В цій розлогій азійській країні
Є тепер і щось рідне, своє...
Тисячі там Борисів, Богданів
І Оксан з наших рідних осель,
Навіть там
—
у чужім
Казахстані
Україні є вірні на все!..
Там Збручем і нічим
неподілені,
Нема партій, партійних вождів,
Від розбрату бідою там сцілені.
Кожний знає
—•
тримайся і жди!.
Брате! Друже! Борисе! тримайся,
Вір-но прийде визволення час!
Над степами й Дніпром, вір,
замає
Прапор тризуба і меча!..
... Він листівку прислав не
з табору,
Напівв'язнем є отже Борис,
Заповзятий, він злидні поборе,
Бог поможе й діждеться пори,
Коли стрінемось десь над
Дніпром
ми...
Бо Москва мусить впасти
й впаде!.
.
Цей надїі хай світлий промінь
Тебе, брате, і кличе й веде! ..
Вінніпег
*>о«
108