Page 107 - ukr

Basic HTML Version

Серед колишніх прерій, тепер перетворених українськими руками в модерно за-
господаровані фарми Манітоби, високо до неба простягає свої копули церква, збу­
дована українськими руками за пляном, доглядом та прикладом рук незрівняного
о. прелата Ру, українського католицького священика французько-німецького по­
ходження. Тепер біля тієї церкви, у віддалені на яку годину їзди автомобілем від
Вінніпеґу, 78-літній о. Ру власними руками, при допомозі лише кількох робітників,
будує „Кальварію", що мала б стати відпустовим осередком українців Канади.
хоч за кілька днів нашого побуту в
Вінніпеґу та, мавши в пам'яті пер­
вісні „Образки з Канади" о. Нестора
Дмитрова, вспіли бодай побіжно
та швидко побачити той більше ніж
стомилевий крок, що його українці в
Канаді зробили. Користаючи з ввіч-
ливости й допомоги д-ра Вахни, на­
щадка українських піонерів в Кана­
ді, ми відвідали кілька місцевостей,
бачили українські фарми, побували в
гостині в піонерській родині д-ра
Вахни, бачили в перспективі ріст Ка-
надійської України від цвинтарів піо­
нерів починаючи, а на величавих свя­
тинях, що позначують своїми кругли­
ми копулами манітобський краєвид
кінчаючи, включно з „Кальварією"
незрівняного о. прелата Ру, будовану
таки ж дослівно його власними рука­
ми. Ми на кожному кроці перекону­
вались, що Канадійська Україна це
не тільки фраза і навіть не поняття,
це твердий і найбільш вимовний
факт, це наявний доказ українського
генія. І знову приходила думка: яких
чудес, який вклад у вселюдський роз­
виток і вселюдську культуру міг би
дати цей геній українського народу,
якщоб він тільки був вільний на рід­
ній землі! Спостерігаючи Канадій-
ську Україну й відкриття пам'ятника
Тарасові Шевченкові в Вінніпеґу, ві­
ра переходила в певність, що день ці­
єї волі вже не за горами.
»o<t
107