Basic HTML Version
де я підносив Кошицеві заслуги, як
музичного українізатора, могли дра
жнити Гайворонського, якого заслу
ги я також підкреслював. Правда, до
ніякої кризи ніколи не дійшло, обид
ва приятелі були чесними музи
ками та громадянами. Однак все ж
таки поставало напруження, і то без
вини Коигаця й Гайворонського.
Гайворонський, з допомогою Тео-
дора Каськова, д-ра Луки Мичуги,
Дмитра Галичина і диригентів хорів
нюйоркської округи, зорганізували з
членів якого десятка хорів велетен
ський хор, якого чільним дириґентом
був сам Михайло. Перший концерт
цього хору був нечуваним в Америці
успіхом. Факт успіху в роботі над під
несенням української музики був ве
ликою моральною заохотою для Гай
воронського, Однак здоров'я Михай
ла цієї важкої, понад сили праці —
не видержало. Одного разу під час
засідання музичних діячів Ню Иорку,
влаштованого Інтернаціональним Ін
ститутом при головному YWCA в
Ню Иорку, О. Кошиць заявив мені,
що він радо продовжував би розпо
чате Гайворонським культурне діло,
якщо я схотів би посередничати,
щоб дістати згоду від Гайворонського
на цей крок і також, щоб я звів в тій
справі Копгаця з предсідником і „ро
зумом" Злучених Хорів п. Теодором
Каськовим. Ми мали до діла з ідей
ними громадянами-музиками, і справу
полагоджено мирно і для добра укра
їнської культури. „Сімка Хорів" з Ко-
шицем, як дириґентом, давала кон
церти в Карнеґі та Тавн Голл — кон
церти, які з мистецького та ідейного
боку приносили Кошицеві ще більше
признання, як його світові поїздки з
Республіканською капелею та Націо
нальним хором, а віддаючи честь п.
Каськову та його співробітникам,
підносили рівночасно заслуги Гай
воронського, як музика, громадяни
на та основника цього хору.
Наша і так складна ситуація ще
більше загострилася, коли нам тре
ба було співпрацювати ще з новим
українським композитором. Це був
Павло Углицький, з Печеніг коло
Харкова. Його спосіб думання та під
стави його композиторського розвит
ку були цілком відмінні від Коши-
цевого, Гайворонського та мого. Уг
лицький, учень Петроградської кон
серваторії і, за словами А. Рудниць-
кого („Свобода", 23 липня 1948 p.),
один з тих, які „там діставали першо-
I
у
І
І^Мф^^І
І
\
ш
п
**" .-in.
U
.'.V.
„
г; 1 і !
.4 *
• . > Ф-.у-ч^-і • • ; - ; , v » -И
„Сімка Хорів",
з
Олександром Коппщем, як дириґентом,
після
одного із
своїх концертів
у репрезентативній залі Карнеґі Гол в Ню Иорку