Basic HTML Version
тези були подані на сторінках міс
цевої преси.
Говорячи про наш виступ в тій
підкомісії, до речі буде згадати, що
її голова, п. Тростон В. Мортон, —
це наш давній знайомий і приятель.
З ним наш УКК ще в 1953 році мав
листування, і до цього нав'язав свій
виступ адв. Пізнак, що відразу
створило безпосередню, пригожу ат
мосферу. Мортон був тоді заступни
ком державного секретаря і відпові
дав тоді на наші інтерпеляції в спра
ві відомої пропозиції щодо відкрит
тя американських дипломатичних
станиць в Києві і Мінську. До цієї
справи Мортон ставився з великим
знанням і розумінням справи, тож і
пригадка та подяка для нього за це
збоку Пізнака зробила йому приєм
ність. Мортон є тепер кандидатом на
сенатора з Кентокі.
Створену особистим зверненням до
п. Мортона атмосферу адв. Пізнак
скріпив ще й відкликом на заслуги
та подякою для сенатора Смита, за
ступника голови підкомісії, за його
великі старання в справі переселення
до цієї країни європейських втікачів
та за його відомі симпатії до виз
вольних рухів поневолених народів.
Після Пізнака свідчив п. Герман,
директор Дорадчого Комітету Націо
нальностей, який в черги підтримував
тези Пізнака, з окремою згадкою про
Україну.
Тимчасом до нашої делегації долу
чився відомий наш діяч з Шикаґо,
п. Іван Дужанський, член Політичної
Ради УКК, що перебував у Сан Фран-
сіско в справах своєї професійної мо
лочарської асоціяції і, на рекоменда
цію сенатора Дирксена з Іллиной,
голови Резолюційного Комітету, був
найменований одним із асистентів се
кретаря конвенції.
Вечірня екскурсія
Свідчення перед підкомісією закор
донних справ, передача відповідних
інформації* для преси, спільні фото
графії та розмови з поодинокими чле
нами підкомісії і відповідні заходи,
щоб добитись переслухання ще в де
яких важливіших підкомісіях, ви
повнили цей перший день НАШОГО
перебування в Сан Фравсіско. А зна
ючи, що й в наступні дні чекав нас
ще багато праці та маючи вже всі
лякі домовлення, ми постановили ви
користати вечір на оглядини міста.
Це тим більше, що саме вечори дуже
характеристичні для залитих морем
електричних світел американських
міст. Тим часом нам трапилась інша
нагода: один із місцевих громадян
запропонував нам до розпоряджен
ня свій автомобіль, щоб показати нам
гідні уваги околиці Сан Франсіска.
Ми вибрались до віддаленого на
яких ЗО миль від центру міста Ред-
вуд Ситі, „міста червоних дерев". За-
мітне воно тим, що в ньому весь Бо
жий рік, в усіх порах року і всіх по
рах дня, термометр показує завжди
ту саму температуру: 65 ступнів Фа-
ренгайта. Вже при в'їздах до того
передмістя на таблицях написана
властивість місцевости: Climate best
by Government Test. Мовляв, урядо
вою пробою встановлено, що тут най
ліпший клімат у цілій країні. Сан
Франсіско має ту особливість, що в
якому напрямі ви не поїдете у від
далі яких десятн-двадцяти миль, ви
завжди попадете в іншу температу
ру. Нюйоркського „східняка" дивує,
що в місцевих газетах для цього од
ного міста рівночасно подається кіль
ка температур. Отже, мешканці міста
в кожній порі року мають темпера
туру, можна сказати, до кольору і ви
бору: гаряче тобі чи холодно на од
ній вулиці, піди собі на іншу — і ма
єш зміну. Нам би такого в Ню Норку!
Причиною такої різноманітности в
гори і повітряні течії, що пливуть з
півдня і півночі. Щонайменше так
нам вияснили це явище місцеві знав
ці.
При цій нагоді оглянули ми ряд
замітшпгах місць. В недалечкому
Стенфорді оглядали славну на цілий
світ бібліотеку Гувера із не менш
славним університетом, а по дорозі
вступили до готелю-ресторану Рикс
Ґарден Мотел, — кажуть — найкра
щого ресторану не тільки в Каліфор
нії, але й цілій Америці. Це справді
якесь чудо світу. Ресторан має попе
ретинаний мальовничими містками
басейні в якому
плавають
лебеді.
62