Basic HTML Version
Абрагам Лшіколн (12 лютого 1809 — 15 квітня 1865)
таким чином охороняться від закиду,
що й вони погоджувалися з цим не-
достойним рішенням".
Тома Джефферсон, делеґат Вір-
джінії до Континентального Конгре
су, робив точні записки з нарад. Ось
уривки:
„В п'ятницю 1-го червня 1776 ро
ку делегат Вірдзкінії (це був Ричард
Генрі Лі) згідно з інструкціями по
дав пропозицію, щоб Конґрес заявив,
що ці Колонії є, і за правом повинні
бути вільними і незалежними дер
жавами . . . " . . . „Тому, що Конґрес
мусів полагоджувати в тому часі ряд
інших справ, пропозицію відкладено
до наступного д н я . . . "
Так: Конґрес мав пильніші спра
ви; не було стихійного вибуху за
хоплення, був поважний настрій і
речевий підхід до пропозиції. Далі, в
суботу 8-го червня Джефферсон за
нотовує, як почалася дискусія і як
багато делеґатів виступило проти ре
золюції; між їхніми закидами були
т а к і . . . що ще зарано на таку за
яву (хоч в засаді годі її відкинути) . . .
що середущі Колонії — від Ню Нор
ку до Мериленду — ще незрілі до
зриву з Великою Британією, але ско
ро „дозріють" . . . що деякі Колонії
просто заборонили своїм делеґатам
годитися на таку деклярацію . . . при
хильники деклярації доводили, що в
дійсності ніхто не є проти незалеж-
ности в з асад і . . . що Колонії ці бу
ли завжди незалежні від Бритійсько-
го Парляменту, а щодо короля, то
він сам звільнив їх від обов'язку вір-
ности, коли заявив, що „колонії не є
вже під його опікою", бо протекція
і вірність, це дві нерозривні частини
підданства. . .
Щоб дати нагоду середущим Коло
ніям „дозріти", Конґрес відклав
справу до 1-го липня 1776 р. (так:
три тижні для політичного назріван
ня, але практично — скільки праці
прихильників обох позицій, скільки
а г і т ац і ї . . . ) .