Basic HTML Version
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК
(В 20-ріггя його смерти і в GO-ргггя літературної творгости)
Написав Лука Луців
7-го грудня 1956 року минуло 20
років із дня смерти найславнішого
українського новеліста Василя Сте-
фаника, а 1957 минає 50 років з того
часу, як він перший раз надрукував
свої новелі. Вже перші його твори
прийняла критика з захватом, а чу
жинці, поляки, чехи, німці, росіяни й
інші почали їх перекладати на свої
мови. Іван Франко писав ще в 1901
році, що „Стефаник найбільший ми-
стець українського слова після Шев
ченка".
„Стефаник абсолютний пан форми.
Він ніде не скаже зайвого слова;
в і н . . . знає, де зупинитися, який де
таль висунути на ясне соняшне світ
ло, а який залишити в тіні. В малю
ванні він уміє бути й реалістом і чи
стим ліриком — а проте ніде тіні пе
ресади, переладовання,
бомбасту,
неприродности. Се правдивий ар
тист з Божої ласки, яким уже нині
можемо повеличатися перед світом...
Стефаник належить до групи пись
менників, вихованих на взірцях най
новішої європейської літератури, тої,
що, сприкривши собі широкі малюн
ки зверхнього окруження, головну
вагу творчости поклала на психоло
гію, головною метою твору мистецтва
зробила: розбудження в душі читача
певного настрою способами, які по
дають новочасні студії психології і
так званої психофізики." (І. Франко.
„Молода Україна", Львів, 1910, ст.
81, 79. Це думки з відчиту, виголо
шеного ще в 1901 році в Перемишлі).
Стефаникова біографія небагата
на зовнішні події та життьові приго
ди, бо творець жив тільки багатим
внутрішнім життям, яке виповнюва
ла доля героїв його творів.
Василь Стефаник
Малюнок Ф. Константинова
Найкращу й найдокладнішу біо
графію Василя Стефаника написав
Юрій Гаморак, яка друкувалася ра
зом із творами письменника (Василь
Стефаник. „Твори". За редакцією Ю.
Гаморака. Друге видання. Реґенс-
бурґ, 1948). Гаморак дуже добре
знав життя цього письменника та
користувався при писанні життєпису
його творами (автобіографічними но-
велями й автобіографією) та багатим
листуванням В. Стефаника.
Батько письменника називався Се
мен, а мати Оксана з роду Кейванів.
Семен Стефаник мав під час свого
одружіння в 1864 році 18 моргів по
ля, а вже на початку 20-го віку був
власником 180 моргів, бо, як пише
Гаморак, „любив землю як кожний
S3