Basic HTML Version
ресень, жовтень, листопад і грудень.
Коли римляни завоювали Єгипет,
прийняли вони від єгиптян їх кален
дар і додали ще два місяці: січень і
лютий. Щоб як слід урегулювати
справу календаря, Юлій Цезар за
просив з Єгипту астронома Созіґена,
який зладив новий календар, що збе
рігся до наших часів під іменем юлі-
янський.
Юліянський календар має 365'Д
днів. На кожні чотири роки три були
звичайні і числили 365 днів, а чет
вертий був переступний при 366
днях. За переступний рік вважали
той, якого два останні числа без реш
ти діляться на чотири. Додатковим
днем у переступному році був день
24 лютого, який рахували два рази.
Початком року був перший день бе
резня, а основним роком числення
707-ий рік від заснування Риму. Піз
ніше початок року перенесено на
день 1 січня. Юліянський календар
прийняла церква на Нікейському со
борі в 325 році по Христі.
Григоріанський календар
Соняпший рік становить 365.2422
дня, а за юліанським календарем
365^4. Наслідком цього постає в ньо
му різниця, а саме на 0.0078 дня мен
ше. Ця різниця протягом 128.5 року
наростає до одного дня, так що юлі
янський календар постійно відбігає
від початку соняшного року. В XVI
столітті ця різниця становила вже 10
днів. Тоді астроном Людвик Лілій
зладив проект нового календаря,
який затвердив папа Григорій XIII і
видав наказ завести такі зміни: за
мість 5 жовтня 1582 р. вважати 15
жовтня 1582 р. і переступним роком
вважати кожний четвертий рік, але
ті роки, що кінчаються двома зера-
ми, вважати звичайними, крім тих,
що діляться без решти на чотири. Но
вий календар названо григоріансь
ким, або календарем нового стилю,
хоч у дійсності повинен він називати
ся ліліянським на честь свого творця.
Різниця між юліянським і григо-
ріянським календарями становила в
1582 р . 10 днів, в 1700 р. 11 днів, в
1800 р. 12 днів, а тепер 13 днів.
Обидва календарі, юліянський і
григоріянський, є християнські, бо
числять початок ери від Народжен
ня Христа, а всі дні в році присвяче
ні пам'яті святим, або різним христи
янським святам.
Календар юліянського стилю прий.
нято, як уже згадано, на Нікейсько
му соборі в IV стол., але на ділі прий
мався він дуже повільно. Католицька
Партугалія прийняла його в XV
стол., а православна Росія щойно в
XVIII стол. Єгипетські копти не ви
знають його ще й по сьогодні.
Подібне було і з практичним вве
денням з життя нового, григоріянсь-
кого календаря. Німці, як протестан
ти, довго не хотіли його приймати, бо
трактували це як наказ Папи, і прий
няли щойно в 1700-му році. Англія
прийняла його ще пізніше, — в
1752-му році, при чому англійський
уряд мусів поборювати великий і в
багатьох випадках навіть кривавий
против населення. Отже не диво, що
й у нас ця справа є дуже драстична.
Справа зміни календаря актуальна
в наших католицьких парафіях. У
ншнх православних парафіях, яких
на терені Америки маємо приблизно
140, ця справа не дебатується, хоч го
лос у загальних дебатах забирають
і католики і православні. Коли мова
про католицькі парафії, то деякі ста
тистичні дані в цій календарній спра
ві подавав о. Юстин Гірняк у своїй
статті в єпархіальному „Шляху" з
початком 1956-го року. Згідно з ци
ми даними, на терені ЗДА було тоді
169 парафій і 26 душпастирських
станиць, з чого 78 уже перейшли на
новий, григоріянський календар „під
впливом вимог життя" та „в порозу
мінні з Духовною Владою". Значить,
приблизно 40% українських като
лицьких парафій у цій країні відзна
чають церковні свята вже за новим
стилем.
Акція в цій справі продовжується і
на терені поодиноких парафій прихо
дить до гострих суперечок. Церковна
Влада, виходило б, зміни календаря
не накидає, залишаючи вирішення
цієї справи самим парафіянам. У та
ких випадках „температура" вирішу
вання цієї проблеми залежить часто
26