Basic HTML Version
Третій Український Далеко-Східній З'їзд у Хабаровську, Зелена Україна
в днях 7-12 квітня 1918 року. — У другому ряді (знизу) сидять: третій злі
ва — секретар З'їзду Антон Родіонів, далі секретар-редактор „Українця" на
Зеленому Клині Дмитро Боровик, заступник голови — Василь Кипович, го
лова Ш-го З'їзду Юрій Мова, заступник голови — І. Ткаченко
справ, за підписом Г. Чичеріна, було
подане розпорядження всім устано
вам допомагати консулові в його по
дорожі. Коли консул Твердовський
дістався до Омську в Сибіру, там вже
була нова влада Сибірської Думи, а
прем'єром був Вологорський. Консул
Твердовський зустрінувся з ними, як
і з іншими членами уряду, з головно
командувачем чеських та сибірських
військ ген. Гайдою і торкнувся в
розмовах з ними справи українсь
ких військових формацій. У висліді
одержав окремий дозвіл, і військове
командування порозсилало по всьо
му Сибіру та на Далекой Схід окремі
розпорядження в цій справі.
Після приїзду на Далекий Схід,
консул Твердовський розвиває вели
ку активність й зустрічається з пред
ставниками командування Антанти
ген. Жаненом та ін. Теж і в розмовах
з ними досягнено принципіяльної зго
ди, тільки події, що пішли швидким
темпом, змінили й обірвали усе.
Канцелярія консуляту була відчи
нена в Харбіні. Ведення її було дору
чене С. Т. Кукурудзі, а сам консул
відбув подорожі по Манджурії, відві
дав Владивосток і приймав там участь
в різних справах. А в той час в Ман
джурії московський консул Попов по
чав акцію проти українського консу
ла. Він пише доноси до Пекіну, до
московської амбасади, склад якої не
змінився з царських часів і на чолі
якої був посол князь Кудашев, що,
між іншим, робив великі перешкоди
й Сибірському урядові, до моменту
загарбання влади адміралом Колча-
ком.
Кудашев дав розпорядження за
крити український консулят і самого
консула заарештувати та віддати на
суд за „дезертирство" з московської
армії.
Ген. М. Афансеєв, про якого ми
вже говорили, викликав консула
Твердовського й повідомив його про
все. Знайшли вихід з цього положен
ня, як розповідав мені цей старень
кий генерал, такий, що Ф. Твердов
ський буде офіційним представником
Манджурської Окружної Ради. Але
це дало тільки тимчасове забезпечен
ня, і незабаром консул Твердовський
виїхав до Владивостоку, знов завдяки
попередженню. На другий день в міс
ті шукали за ним та за канцелярією
консуляту, що її С. Кукурудза захо
вав.
Під час праці консула Твердовсь
кого виникали сотки складних пи
тань різного характеру, починаючи
від формальних справ, його офіцій
ного положення, взаємин з різними
установами Сибірської Держави, яка,
за словом прем'єра Вологорського,
принципово вже признала за україн
цями Сибіру та Далекого Сходу на
ціонально-культурну автономію. Рів
ночасно актуалізувалося питання
129