Page 247 - ukr

Basic HTML Version

року, саме на по ч а т к ах мо їх студ ій в учит ель с ьк ім семинар і. Поме р ла
тоді моя ма ти і я як 15-літня д і вчина ви ї хала до т е а т ру під оп і ку
мо є ї сестри і шва ґра. Юрч а к і в. За їх впливом я вс тупила на сцену.
Укра ї нс ький Те а тр не був мені чужий, бо ї з дила я нераз у гості до
мо є ї сестри і при цих н а г од ах п і знавала всіх т о д і шних артист і в. Як
12-літнім д і т в а к ом по ї хала в 1904 році д о сестри на Р і з д в о, то т оді
в неї з і бр а л а сь на Свя тий Веч ір сама артис тична сметанка. Був і т о -
д ішний д и р е к т ор Ми к о ла Са дов с ь кий. Памя т аю, як р о з о х о т и вши сь
Са до в с ь кий п і дкру тив свої величе зні вуса та до мене: З а сп і в ай ма­
ленька ще й ти в ашої г а лиць кої пісні. По с а див мене собі на кол і на
і все — , ,нубо чорненька ще одну ". По цім мо їм святочн ім концерті
Са д о в с ь к ий поц і лув ав мене в чоло та чо г о сь втер сльозу. Ма б у ть
о з в а л а сь у йо го не знана ба т ьк і в с ька струна. Колись, г о в о р ив він,
сп і в а тимеш ще й на сцені. Так і сталось. Вс т упивши до т е а т ру в
д уже мо л о д ому віці я вспі ла виби т ись за к о р о т к ий час з а в д я ки д уже
пильн ій прац і.
Ще з г а д аю, що наш т е а тр д ав Ра д янс ь к ій Укра їні Ле ся Курбаса,
д и р е к т о ра „ Б е р е з і л я" ( я к о го б о л ьше в и ки з а слали на Со л о в к и ) , Брон-
ка Бучму, ф і л ьмо в о го артиста і режі сера, Евг ена Коханенка, режі-
сера Те а т ру ім. І. Франка в Києві ( я кий п р о т ав б е з с л і дно ), Соф ію
Ст адникову, артис т ку ц ь о г ож театру, Фавс та Ло п а т ин с ь к о г о, ф і л ьмо­
во го режі с ера та інших.
2. З У к р а ї н с ь к о г о
Т е а т р у
д о
А м е р и к и .
З Укр а ї нс ь ко го Те а т ру , , Бес і ди" прибули де які молоді прац і вни­
ки т еж і на аме рик анс ь ку з емлю, як от Боян і в с ь кий, Цу р к о в с ь кий,
Юр ко Костур, а р тис т -ма л яр Евг ен Ва силенко, Дм и т ро Ат аманець ( дя-
к о - у чи т е л ь ), Осип З а я ць ( д я к о - у чи т е л ь) та Га ль ка Ст ечинська -Крич-
к і вська. Були це члени н ашо го хору, с ебто поч а т куючі сили. Д о на­
шо г о т е а т ру принимано з д і бних люд ей з д о б р ими г оло с ами, а ті
знов, я кщо у них були ви їмкові др ама тичні зд і бност і, вибив а лись
пот ім пі сля д р а м а т и ч н о го та г о л о с о в о го вишк о л е ння на артист ів в
драмі , опері або оперет і.
В Америці б а чимо при праці Бо я н і в с ь к о го на укра ї нськ ій сцені в
Ню й о р к у як режі нера в часі п е ршої сер і озної с проби с т в ори ти
Укра ї нс ький Те а тр в Америц і. Це було з имою 1907 року, а почин до
ц ь о го д а ло т о в а ри с т во „ З а п о р о з ь ка С і ч " * ) . Знов Юр ко Костур, пі сля
д е я к их спроб на укра ї нськ ій сцені в Ню Йор к у, п е р е йшов на амери­
канську сцену у воде в і ль. Евген Ва силенко в і дда в ся виключно цер­
к о вному та сцен і чному малярс тву, при чім бр ав участь в д е я к их
т е а т р а л ьних вис т авах в Ню й о р к у ; Дми т р о ві Ат аманцеві йо го ко­
р о т к ий побут в театрі та до с в ід по с лужив у йо го д я к о - учи т е л ь с ь к ій
*) Г л я ди „ Р і д на п і сня і р і дний т е а т р " , ст. 427 в , , Пр оп амя т н ій Кн и з і " У. Н.
С о ю з у з 1936 р .