Page 248 - ukr

Basic HTML Version

праці в Америц і. А Галька Ст ечинс ька -Кричк і вс ька винесла з н а ш о г о
т е а т ру ши р о к ий дос в і д, яким оп і сля б а г а то при с лужил а сь при орг а­
ні зуванні т е а т р а л ь н о го мис т ецтва в Ню й о р к у , п р а цюючи т р и т е а т­
ральних г ур т к ах „Жі но ч ої Г р ом а д и" та „Укра ї нської Б е с і ди" в Ню
й о р к у .
Мій при ї зд з мужом до Америки поп е р е див з а г а л ь ний с трайк яких
сто членів Укр а ї нс ь ко го На р о д н ь о го Те а т ру „Бе с і ди ", що д ома г а л и сь
б і л ьшої платні. Це була афера, що в і дбила сь тоді г олосним в і д г о ­
моном. Хоч т е а т р а л ьний р ефе р е нт „Бе с і ди ", Степан Ча рнець кий, по­
л а г о див с трайк і артис ти о т рима ли б і л ьшу платню, то не вдовол ення
д о Стадника, яке по мо й ому було не опр а вдане, о с т а ло сь надал і, а
р е з у л ь т а т ом ц ь о го було те, що в осені ц ь о го с амо го року наступив
ма с о вий вих ід з т е а т ру артист і в, г оло вно тих, що були з Великої
Укра ї ни, а вони по т я г нули за с о б ою на Укра ї ну і д е я к их артист ів
г аличан. Та мій муж, я к о го т я гнуло б і льше до журна л і с т ики ніж сце­
ни, хот ів п р о б у в а ти сил у мі стичному к р аю — Америц і. І це з а в ажи л о.
З в ажким серцем опус к ала я рідну сцену, як ій я в і дала ші сть ро­
ків щи р о ї іпраці та молодо с т і. Жа ль мені було опуска ти т о в а ри с т в о,
а о с о б л и во з наменитий артис тичний пров ід Осипа Стадника, до я к о го
в мене ос т ала сь г либ о ка поша на і вдячн і сть на ціле жи т т я. Не одну
г одину він прис в я т ив для мене, на р і з ьблення мо їх мо л о д их сил і
з д і бно с т ей сценічних!
3. Н а а м е р и к а н с ь к і й
с ц е н і .
Я прибула до Злучених Д е рж ав р а з ом з мужом в січні 1913 року.
Ми з а ї хали до йо го т і тки в Клі вленді. Тут я до в і д а л а с ь, що в Кл і вленд
ще не було ні одної укра ї нської т е а т р а л ьної вис т ави. Таке саме було
і по д е с я т к ах інших г рома д. Де с ь - не - де сь ставлено ама т орс ькі виста­
ви, але так і , як „Тимко Ка п р а л ь" а бо „Зн імчений Юр к о " , с ебто з р а з ки
прим і т ивно го т е а тру. Ті льки в Ню й о р к у був тоді к р ащий т е а т р а л ь­
ний г ур т ок молод і , який ставив к р ащі укра ї нські т е а тральні шт уки.
Яв ище це було до певної мі ри опр а в д а не і прир одн е. Був тоді брак
і нтел і г ентного про в оду. Наші імі ґ ранти при ї з дили до Америки т і льки
на т имч а с о вий побут, а їхнім г оловним з а вд анням було з а р о б и ти д о л я ­
ри та в е р т а ти в рідній край. Тому — кромі Ню й о р к у — ніхто сері-
о зно не жу ри в ся т а к ою с пр а в ою як укра ї нс ький т е а тр в Америц і.
В Клі вленді я по з н а йомил а сь з маленьким г ур т ком інтел і гентних
г рома д ян, в я к ому були о. Степан Ма к ар т а Чегин, с в і домий укра ї нець
з Ка рпа т с ь кої Укра їни, і ще д е х т о. Ми с ходились часто у Чегин і в, спі­
вали пісні, р о з мо в л я ли на укра ї нські теми та о б г о в о рюв а ли справу
ор г ан і з ув ання т е а т р а л ь н о го гуртка. Та о. Ма к ар з а о х о ч у в ав мене іти
на америк анс ьку сцену. Він п о з н а й омив мене з аме рик анцем укра­
ї нс ько го р оду ( т р е т ь ої вже г енерац і ї) Ол е к сюком, я кий був тоді яки­
мось у р я дни к ом при фе д е р а л ь н ім суді, й о г о д і д прибув до Аме рики