Basic HTML Version
п о т р е б ою. І як він з а г о с тив до ц ь о го чи д р у г о го міста, то артис т ів
вит а ли на з а л і з ничих с т ад і ях цв і тами та с ердечними об і ймами. І за
служено. Ди р е к т о р а ми Укра ї нс ько го Те а т ру були люди високої осв і
ти, які же р т в у в а ли нераз д ля сцени свою к а р і є ру і ціле жи т т я. Пер
сонал артист ів наб і рався т еж з осв і чених люд ей.
До н а й в ищо го пункту свого к ул ь т урно го р о з в ою д і йшов Укра
ї нський Те а тр в Галичині за дирекц ії Івана Б і б е ро вич а, оп і сля за
Са д о в с ь к о го та вкінці за Осипа Ст адника. З г а д ані т ри д и р е к т о ри
були св і тилами н ашо го т е а т р а л ь но го мистецтва, люди в е лик о го інте
лекту і сильні х а р а к т е ром, а при цім щирі укра ї нські па т р і о ти. Вели
к о го артис та з Великої Укра їни, Мик олу Са до в с ь к о г о, з а п р о с и ла
„ Б е с і д а" на д и р е к т о ра Укр а ї нс ь ко го Те а тру ма бу ть за п о р а д ою Івана
Франка. Це було в 1904 роц і , а з Са до в с ь ким при ї хала до Галичини
велика укра ї нська артис тка Мар ія З а н ь к о в е ц ь к а. Об и д в оє піднесли
артис тичний ров ень т е а тру до високої мі ри. Са д о в с ь кий з вернув с вою
г оло вну ува гу на укра ї нські драма тичні шт уки і с т орично го та п о б у
т о в о го змі сту, в яких він із З а н ь к о в е ц ь к ою були незр і внані. З а те від
сунув на д р у г ий плян опере ту та оперу, що не д уже п о д о б а л а сь га
лицьк ій інтелі гентній верхі вці, яка б ажа ла бачити свій т е а тр укра
їнським, але т еж і з а г а л ь но - е в р оп е й с ь ким.
По нім став за якийсь час д и р е к т о р ом Осип Стадник, народн ій
учит ель з фаху, який к інчив др ама т ичну шк о лу у Відні, як т еж грав
я кий сь час в поль с ьк ім театрі у Ль вов і , в я к ому було б і льше н аших
артист ів і спі вак і в.
Осип Стадник, як д и р е к т ор т е а т ру д ав г аличанам те, чо го вони
б ажа ли, в п р о в а джуючи кромі народньо ї, і сторичної та по б у т о в ої
др ами, ще й легку оп е р е ту та клясичну оперу. Як артист, Ст адник не
д о р і в нюв ав Садов с ь кому, з а те був не зр і внаний як режі с ер та адмі
н і с тра тор. Р е п е р т у ар Укр а ї нс ь ко го Те а т ру тоді був великий, б а г а т ий
і р іжноман і тний, був с ер і о зно обдума ний та т в о рив с о б ою пе вну куль
турну цілі сть як в укра ї нськ ім, т ак і св і тов ім змисл і. Тому вима г ав
в е ликої об с а ди і д о б р их артист і в. Ст адник кромі г а лиць ких артист ів
з а п р о с ив ще визначних артист ів з Великої Укра ї ни. На вистави опер
Ст адник з а п р ошу в ав на виступи і чужих оп е р о в их спі вак і в. За мо
йо го побу ту в театрі спі вали в нас оперові сп і ваки з Італі ї, Франці ї,
а нав і ть з Америки, як от Ед і та Д е Ла йс з Ме т р о п о л и т ен Опери, яка
тоді була в об ї з дці по Европ і . Саме мені, як мо л о д ій силі, д о в е л о сь
в 1911 році вис тупити в опері „Фа в с т" в ролі Ма р ти з Ед і т ою Де
Лайс, яка спі вала Ма р ґ а р е т у. Бу ло це в Черн і вцях. На виставу Фавста
при ї хав був тоді з Коломиї авс тр і йс ький насл і дник престола, пі зні
ший бе з т а л анний авс тр і йс ький ці сар Карло, з ц і лим сво їм шт а б ом.
Були це передвоєнні часи і ми в в ажа ли це я к оюсь „ пол і т ичною г р ою"
а в с т р і йс ь ко го уряду. Та на вис т ави прибу в а ла р і зна куль турна публи-
ка. Це були часи т р і юмф ів укр а ї нс ь ко го т е а т ру в Галичин і.
Я стала пр а цюв а ти на сцені Укр а ї нс ь ко го Те а т ру на поч а т ку 1907