Basic HTML Version
вич і халися в г оспит алях, к і ль кох в Іванов ій хат і. А п ішло все з т о г о,
що д в ох з а спе р е ч а ло с я, у к о го коні швидші . ..
Пі сля такої „ к онфу з і ї" Д ім с тояв з з а б и т ими в і кнами й дв ерми.
Купив йо го один з з аряду, склепар, за смішно малу ціну, та й ту
по спл а чу в ав членам не г р ішми, а рахунками за наб ір у склені. Весною
мали п е р е буду в а ти Д ім на склеп і жи т л о. Тимч а с ом на Великдень
Дім з д о б р о го д и ва з гор і в, а склепар за од е ржа ну а с е кур ац ію вибу
дув ав собі чи не н а й к р ащий склеп у вс ьому дис т рик т і. Пра вда, були
певні вка з і вки, чия це була робо т а, але хто т а ких р і чей буде д о х о
дити? . .. Ок о лиц я, вже без На р о д н о го Дому, пє і т а нцює й дос і , ча сом
і в пресу поп а д а є, т а ка стала славна. .. Хоч, що правда, все б і льше
через голосну поведінку . ..
II.
Інша о к олиця на с тупно го року кр і зи. Інша мі сцев і сть, інші й
люди. По п а д ают ь ся злі і добр і , пють при нагод і, — бо й ч омуж час
в ід часу не випити, коли обс т а вини й кише ня д о з в о л яют ь, — самі,
однак, „ т рунк і в" не р о б л я т ь. По п ри випивку, й де чим по в ажн ішим
ц і к а вля т ь с я. До в о лі б а г а то чит ают ь, о с обливо в дов г і з имові в ечор і ;
у кожн ій хаті все з найд е т ь ся пара книжок, а т р а п л яют ь ся хати, що
б і бл і о т е к ою с в о єю не одно го м і с ько го укр а ї нс ь ко го інтелі гента за-
в с т ид а либ. Книжки, правда, не дібрані . .. На т р а пи те там і „Сон Ґ ено-
в ефи " , і „Пр о к л я т ий ц і с арський р і д", і „Пр о р о ц т ва Ми х а л ь д и ". Та
п о р яд з ними — т вори Шевченка, Франка, Гр інченка, Ма к о в е я, Сте-
фаник а, Груше в с ько г о . .. На б у в а ли ся книжки у т ій самій посл і дов
но с т е , як др у к у в а ли с я. А укра ї нські в ид а в ниц т ва дру к у в а ли не пов аж
ніші книжки, т і льки лекші на збут . .. І коли фа рмер р о з по в і д а є, у якій
черзі він набув ав книжки, то слухачеви з д а є т ь с я, що р о з п о в і д ає він
і стор ію укр а ї нс ь ко го к ул ь т урно го р о з в ою у цій країні . .. Від „Сон
ник і в" і „Снів Ґ е н о в е ф и" д о Історії Укра ї ни -Русі М. Гр уше в с ь к о г о,
по в но го видання т вор ів Шевченка, Історії Укра ї нської Культури, —
в з а г алі видань, що їх не с т ид а л а с яб н і яка на укова ус т анова.
Не .повелося споча т ку і в т ій околиц і . Б е з р о б і т тя ши р и л о ся в
з а с т р ашаюч их ро зм і р а х, а на д о п о м о гу вд а в а тись —- де які люди за
горді були. Т ож вг аняли „ ф р е й т а м и" скр і зь, як кра їна до в га і ши р о ка
у п ошу к ах п о к у пця на руки й г орб. Кожному мус і ло де сь поща с т и т и.
Та гіреньке. те „ща с т я" було! . ..
Наш „ма н і г р а н т" найнявся на пару днів в и к оп а ти пивницю ( с елер)
під будо ву ново го дому у одно го „ с в і д омо г о" фа рм е ра по п і в т ора
д о л я ра денно і харч і. Мучив ся д ва дні, праці з і с т алося може ще на
пів дня, нехай на день. Але п р и йшов над вечір сусід, т а к ож фа рме р.
Оглянувся, д о пи т л и во поди в и в ся на п р а цююч о го „ман і ґ рант а ", тай
пит ає г о с п о д а р я:
— А то де „ман і г рулу" собі з н а йшл и? Чи за . . борт" р о б и т ь?
— Ні, — г о с п о д ар в і дпов і в. — На йняв по п і в тора д о л я ра денно
й харч і .