Page 225 - ukr

Basic HTML Version

„ к в о д р и" і пя т ьд е с я ки, Хоч б і дний був, самий д ав с к а рбник о ви два
доляри . . .
І певно, читач подума є, по с ип а ли ся к водри, пя т ь д е с я ки, а може
й зелені у поміч г а л иц ь к ому силу. .. Егеж! . ..
Як би На р о д ний Д ім р а п т ом з айня в ся з усіх стор ін гор і ти, то й
тоді не вт і калиб ф а рм е ри з салі швидч е. Пра вда, остала пр е з ид ія і
з а р яд На р о д н о го Дому, — з а д ля с о р ому скинули два й пів д о л я р и.
Оп і сля р о з і б р а ли і свої , , кводри" . ..
Та „ма н і ґ р а н т" був з а в з я т ущи й. Не вда ло ся одне — вда с т ь ся
дру ге -— подума в. І надумав на Р і з д во пос т а вити „На т а л ку По л т а в к у ".
З а р я д п і д с коком за тим. Тр о хи посумні в, правда, к оли „ма н і ґ р а н т"
по с т а вив умо в у: тре тину д о х о ду з „На т а л ки По л т а в к и" висла ти на
інвалідів і Р і дну Школу, — але погодився . .. — Че йже і ми т а к ож
укра ї нці па т р і о ти — з а я вив. Ск о ро і по околиці р о з і йшл а ся чутка,
що на Р і з д во буду ть „ к оме д ію д а в а т и ". На т а л ку в з яла учит елька з
сус і дньої околиц і, і рляндка, що ч у д о во г о в о р и ла й чит ала по укра-
їнськи, Пе т ра — т а к ож учит ель з іншої школи, „ма н і ґ р а н т" — в и б о р­
ного, а в о з ьно го — опит аний т р о хи секц і йний роб і тник. Р ешту мі сцев і.
Товклис я, наче к а з к о в ий Марко по пеклі, п е р е в е ли зо п я т н а дц я ть
проб , і „ к ом е д і я" з а по в і д а л а ся я кнайкр аще . ..
Д р у г о го дня Р і з дв а, ввечер і, по в а лила пяна й т в е р е за публика.
Успіх н а д з вич а йний. Ск а рбоня, хоч і кр і з а, принесла сто пя ть д о л я р ів
з центами, а б а г а то втиснулося і без билє т і в. Гр а ло ся „ к ом е д і ю" так,
що не гріх би хоч у приб лиже нню ту гру на сл і дува ти всяким н ашим
ама т о р ам і артис т ам по великих мі стах, серед де с я т к ів тисяч укра їнці в . ..
Як же д і йшло до висилання г р ошей — з а б і д к а в ся з а р яд На р о д­
ного Дому. Д еж т аки, 35 д о л я р ів висила ти я кому сь н е т руже ному
бісові . .. Ну, тай Дім д о в ги має, і а с е курац ія не з аплачена, і т о го нема,
і і ншо го бракує . .. А ви с но в ок — г р оші в нашій касі і ми їх не д амо
кудись, якимсь д а рмо ї д ам висилати . .. Не п омо г ли ні сварки, ні лайки,
хоч бери пр а вуйся з ними. Та чи випр а ву єш? . ..
Люди к ажу ть —- у Тр і йці Б ог п е р е б у в а є. Та ке і т ут було. Ще ра з ,
трет ій, п і д і йшов з а р яд д о б р о д ушн о го „ман і ґ р ант а ". На цей р а з при-
г а д к ою Сі чневих Под і й, Св я т ом Де ржа в н о с ти і Злуки. І вже напевно,
але то „ ф о р шю р " д а в а ли поло вину д о х о д у. Не було часу на п і д г о­
юв а н н я , та п ішло зовс ім не зле. Було і з 90 д о л я р ів доходу . .. Одн ак
і н і ц і ятори свята не по б а чили ні цента з тих г роше й, а На р о д ний Дім
з а пл а т ив дов г, вже не зна ти кому з черги.
Пр о х а ли ще д а ти хоч коро т ень ку, на яких ч о т ири дії, коме д ію
ще й на пущення. „Ма н і ґ р а н т" з а т яв с я, т ож на пущення в л ашт у в ав
з а р яд „муншайн денс" . .. І д ійсно . .. Попили с я, побили с я, пор в а ли один
на одному з д е с я т ок нових убрань, п о п р о в а люв а ли г олови, а один
п о т р а пив в і дку сити не дру г ови к а в а л ок вуха. У Нар. Домі вил ама ли
двер і , вибили всі вікна. .. Кінні Че р в о н ожу п а нни ки мали на цілий тиж­
день праці, поки р о з пл у т а ли всі ті вузли. Кі лькох фа рме р ч у к ів ледвк