Basic HTML Version
к а йд ан і не в і льницт в а? Хорони Б ож е ! Не з наю к у д ою п і дуть інші,
але щ о д о мене — т ак д а й те мені волю, а бо з а в д а й те смерт ь !"
„По р о м ом пе р еплив я р і ку Гуде он і опинився на в улицях Ню
й о р к у . Ог л я д ав величаві буд і вл і. Та якось д умки мої лет і ли через
ши р о к ий Ат лянтик д о мо єї Ві тчини, д о її не в еличких сіл з хатина
ми. Тут хма р о д е ри, а там т акі малі х а т ки; т ам ст і льки убоже с т ва
і нужди, а тут т а ке б а г а т с т во.
„ Був вечір. Вулиці були вже осв і тлен і; численні св і тляні о г о л о
шення з а х в а люв а ли рі зні пр о д у к ти аме рик а н с ь кої інідустрії. Хід
ники були повні людей. Наче яке му р а в л ище. З ц і кав і с тю гляд ів я
на о б лич ч а; в г адував, до яких рас вони мо г ли н а л ежа ти і с т арався
чит а ти їх г адки. І питав себе, чи ті люди з д ають собі справу, що
це з на чить бути під о х о р о н ою т а к о го документ у, що то по чин а є т ь ся
с лов ами „Ми, на р ід Злуч ених Де ржа в . . . ?" Чи вони р о з ум і ють як-
слід, що це з на чить жи ти п ід з в і з д ами аме рик а н с ь к о го п р а п о р а?
Чи вони з нают ь, що мають не лише природні с к а рби земл і, але та
к ож ось той бе зц і нний с к а р б: і деал с в ободи, з а л ише ний їм тими,
про к о т рих г о в о р ив в е ликий аме рик анс ь кий пр е з ид е нт Линк о лн на
но в о - з а с но в а ному цвинтар і, що вони да ли своє жи т тя на те, що би
т ой і деал і та д е ржа ва мо г ли з а і снувати. Та т ак ви г л яд а є, що на
б л ижа є т ь ся т а ка св і това з аверуха, що з а г р ожує нав і ть і ось тим
аме рик анс ь ким і деалам. Не б е з п е ка куди - б і льша, як це було п і дчас
Го р ожа н с ь к ої Війни і Линколна. І тому, як будучий аме рик анс ь кий
г о р ожа нин, я т ак хот ів би в і з ва ти аме рик анс ь кий з а г ал б о р о ни ти
ось ті і деали с в о б о ди, щ о би правл і ння народу, н а р о д ом і д ля н а роду
н і коли не п р о п а л о.
„Ще хочу с к а з а ти, що я д уже люб лю па т р і о тичну пісню „ Б оже ,
б л а г о с л о ви Аме рику ". Але при з н аюс я, що неменше люб лю іподібну
д о неї др у гу пісню, я к ою д е с я т ки мі л і он ів укр а ї нс ь ко го н а роду бла
г ають Б о г а с в о б о ди і к р ащої долі д ля Укра ї ни, що би і вона стала
нарівні з і ншими н а р о д ами світа. Мо люся с лов ами „ Боже , Укра ї ну
х р а ни" і „ Боже , бл а г о с л о ви Аме рику ".
М р і ї і
Д і й с н і с т ь
Іншим р а з ом г о в о р ив я із тим новим і м і ґ рантом, що став мо їм
не ро з лучним дру г ом, про н аших люд ей тут за мор ем. Я любив ті р о з
мо в и ; з них в і яло з а п а х ом р і дних п і ль; з них в і яли люб ов і з апал,
хоч ч а с ом жу р ба і жа л ь . Як г о в о р ив про свої спод і вання і р о з ч а р у
вання, то г о в о р ив наче до з і бр аної г р ом а д и; начеб г о в о р ив до усх
н аших пере с еленц і в:
. . . „Людське жи т тя є повне р о з ч а р у в а н ь; д і йсн і сть д уже р і дко йде
на з ус тр іч н ашим б ажанням, мр і ям, наді ям. .. Воно ма б у ть тому, що
з а б а г а то б а ж а є мо в ід ма чохи - дол і, що г р ішимо надм і рними над і ями.
Т а к і зі мною. Ви б и р аюи ч сь до Злуч ених Де ржа в, я спод і вався за-