Page 155 - ukr

Basic HTML Version

Р уши ли мо т ори, з а г ула втре тє сирена і к о р а б е ль з а ч ав в і дч а люв а ти.
Ні хто йому не махав хус тиною. Таж, щоб в і две з ти сина до
„ ш и ф и " бу л об т р е ба п р о д а ти останню корову, що с імю г одув ала.
І то ще не булоб вис т ало.
Сонце сховалос ь, по т ону ло в море і в сумерку ніхто не бачив, як
він в т ир ав сльози, що їх витиснув якийсь великий, не вимовний б і ль;
жа ль за всім тим, що л иши л о сь т ам під р і дною с т р і хою; за весною,
що н а д х о ди л а; за Великоднем, що йо го в п е рше не буде т ь ся святку­
вати в р і дному к р аю; за всім тим, що йо го годі опис а ти.
Ди в и в ся на море, ши р о ке б е з к р ає мор е - ок е ан. Ск і льки то д і т ей
Укра їни перев із він у світ! А з емля її — мо л о к ом і ме дом т екуча;
шпихл ір Ев р опи. Та д і ти п о к и д ають її, ї дуть у світ. ..
І він пи т а в с я: Б ож е ! Чому т а к?
Чому . .. „покрив є си з нову
І жеруть . .. Без плати
Срамо т ою свої люди,
І б ез ціни оддав є си
І
вороги нові
Воро г ам проклятим,
Ро з крадають, як овець, нас
Покинув нас на сміх людям
В наругу сус і дам —
мо ли в ся він слов ами псальма.
ГІ е р ш і к р о к и
н а
В і л ь н і й 3 е м л і.
По п я т ь ох днях к о р а б е ль н а б лижа в ся д о Ню Йо р к у. Щ о ж ді ­
я ло сь тоді в душі і м і ґ рант а?
По с л у х а ймо йо го с амо г о, бо по д в о р і ч н ому побуті у Злуч е­
них Д е р ж а в ах він г о в о р ив про це д о американц і в, членів одної з
аме рик анс ь ких ор г ан і з ац і й.
, ,Нанове! Я т рохи з наю вас, бо з д а вна чув ,про вас б а г а т о. Та
з а р а з ом д о г а д уюс ь, що ви мало з на є те про мене — о дно го із тих
мно г их імі грат і в, що п р и б у в ають д о ц ь о го к р аю. Минуло д ва роки,
як я вп е рше поб а чив с і люети хма р од е р ів ме т ропол ії сві та — Ню
Йорку. По д и в л яв я ось ті найвищі буд і влі у світі. Та к уди - б і л ьше
по д в ил яв я в ашу величаву Ст а тую Св о б о ди на ос трові Б і длов а.
З д а в а л о сь мені, що це вона з а п р ошу в а ла і прийма ла
прише лц ів
і скит альц ів із р і зних кра їв ши р о к о го світу. З д а в а л о с ь, що це вона
п е рша з а г о в о р и ла д о нас н о в о - п р и б у вших с л о в ами: „Ви н а б лижа­
є т есь д о континенту т акої наці ї, що з р о д и л а сь у с вобод і , що визнає
і дею, що всі люди є сотворені р і вними, що не ви з нає ні панів ні
р а б і в ".
З г а д уючи за це йо го г олос т р емт і в; може й тому, що це вп е рше
п р омо в л яв /по ан ґ л і йс ь ки! Але г о в о р ив д а л і :
„Я почу в ав себе своб і дним наче птиця, а поне вол ена моя Віт-
чина не могла д а ти мені н а г оди бути своб і дним. Я знав, що при­
був д о кра ї ни с в о б і д: с в о б о ди в іри, с в о б о ди бе с і ди, преси, с в о б о­
ди людини. І з р о з ум ів силу в і домих слів Па т ри ка Генр і : „Чи жи т тя є
таке д о р о г е , а бо мир т а к ий с олодкий, що їх в а р т ує н а бу ти за ціну