КИЇВ. – 8 грудня 2015 року в „Американському домі“ відбулась презентація книги Андреї Халупи „Орвелл і біженці: невідома історія „Колгоспу тварин“. Авторка книги на прикладі історії власної сім’ї розповіла про долі українців у XX ст. Її батьки познайомились вже в Ню-Йорку, хоча народились в таборах для біженців у Німечинні. Сім’я батька походила із західної України, а мами із східної. Дідусь авторки Олексій Кейс походив з Донбасу. Йому вдалось пережити усі ті сумні події, які пізніше описав Дж. Орвелл.
Ці вражаючі факти намагається тепер донести до нас А. Халупа, американська журналістка українського походження. У її книзі, що вийшла в ориґіналі англійською мовою з назвою: „Orwell and the Refugees: The Untold Story“ також неодноразово проводяться аналогії з сучасною політикою, що зайвий раз служить лекцією з історії.
Дж. Орвелл чи не першим почав ставити знак рівности між режимами Гітлера та Сталіна. Було це ще в 1930-ті роки, коли, як писав журналіст. „на Заході ніхто не розумів тоталітаризму“, а Другу світову війну можна було попередити. Парадокс хронології, який підкреслює А. Халупа, полягає в тому, що коли за Сталіном уже був Голодомор 1932-1933 років, то Гітлер тільки прийшов до влади. Замість санкцій та засудження світової спільноти, СРСР отримав кредити та кадрову підтримку спеціялістів з Америки, Англії та Франції. До 1933 року США не визнавали СРСР як державу й не мали з нею дипломатичних зносин. „Імперія зла“, як через 50 років назвав СРСР Президент Роналд Рейґан, вміло приховувала голод в Україні, завдяки не в останню чергу писанням Волтера Дюранті.
Описані Дж. Орвеллом події у „Колгоспі тварин“ приводять до таборів переміщених осіб у Німеччині, які були наповнені українськими біженцями, які пройшли шлях, котрий так майстерно змалював англійський письменник та журналіст. Дійсно, там були люди з усієї України, однак ті, хто народився на території СРСР (в кордонах до 1939 року) підлягали репатріяції. Сталін не був зацікавлений у тому, щоб очевидці подій Голодомору розповіли вільній пресі свої свідчення, адже на той час СРСР ще продовжував залишатись союзником Заходу, котрий не хотів нічого чути про масові репресії всередині країни та хитрощі дипломатії пакту Гітлера-Сталіна у зовнішій політиці.
„Колгосп тварин“ Дж. Орвелла давав надію на те, що світ побачить справжнє обличчя „імперії зла“. Власне, саме цим керувався молодий лінґвіст Ігор Шевченко, який прочитав книгу Дж. Орвелла і почав листуватись з автором, прохаючи дати дозвіл на переклад.
Невдовзі, у 1947 році‚ в Мюнхені видавництво „Прометей“ надрукувало перший переклад книги „Animal Farm“ з унікальною для Дж. Орвелла авторською передмовою. Книги мандрували разом з українськими біженцями, коли ті еміґрували до США, Канади та інших куточків світу.
Сергій Баглай – студент Києво-Могилянської академії.
Ваша думка