—
142
—
НК ШУКАТИ ЗА СТРАЧЕНИМ Л СТОМ .
о
Лист, належите» заадресований та оплачений, дуже рідко
пропадає. В 1932 р. в Злучених Державах вислано 14,150
міліонів листів, з котрих лиш 300 тисяч пропало. В багато
випадках листи недоручено, бо адресат змінив місце свого
помешкання без повідомлення до найближчого бюра, а по
силаючий не подав своєї зворотної адреси. Такі листи евен
туально попадають до осібного складу.
Хто має певну причину вірити, що лист, адресований до
нього пропав, може віднестись до почтового урядника у
своїй місцевости, подаючи коли і де був наданий, яка була
зворотна адреса та ідо було в коверті. Для тої ціли випов
нюється формуляр ч. 1510, котрого постачає на жадання
почтове бюро.
Коли є підозріння на почтового урядника чи робітника,
донесення треба слати до найближчого почтового інспекто
ра, як відома його адреса, або прямо до начального почто
вого інспектора у Вашингтоні. По більшех містах до тої
справи назначують досвідчених урядовців, котрі не мають
багато спільного з доручуванням листів.
Хто не має почтової скринки, листоноші оставляють ли
сти в сінях, де попадають в руки невластивих осіб. Крадіж ли
стів уважають поважним переступством, за що суворо ка
рають.
За пропавший регістрований лист почта платить від
шкодування згідно з деклярованою вартістю та оплатою.
Коли не подано вартости листа при надаванню, а оплата
виносила 15 центів, відшкодування не буде більше як пять
долярів. Реклямацію за відшкодування треба подавати на
блянку ч. 565.
Заграничні листи можна асекурувати на підставі дого
ворів між Злученими Державами та деякими європейськими
державами. Оплати є дуже малі, а саме від 15 центів до 55
центів на відшкодування до $100. Реґістровані листи дуже
рідко пропадають, бо на них звертають особливу увагу від
часу надання аж до доручення призначеній особі.