Basic HTML Version
— 141 —
- - Зовсім... Коли, самособою, не
зявляться нові, більше скомпліковані
стрільні винаходи якоїсь виїмково
страшної сили.
— - А чи зявляться такі? - • задрі-
жав генерал.
— Певна річ!
— Боже милосерний! Коли?
— Вже винайдені.
— Хто винайшов?
— Я!
— Ах, до чорта!! Чомуж Ви мов
чали про те?
— Я не роблю з того тайни. Та-ж
кажу Вам, що такі кулі я вже винай
шов.
Генерал глянув сердито на вина
хідника.
— - І, певна річ, предложите нам ку
пити їх. Правда? Колиж і ті кулі ку
пимо у Вас, Ви усміхнетеся погано і
предложите нам купно нового панци
ра, відпорного на ділання тих нових
куль. Правда, що не помиляюся?
— Певно, — згодився незнакомий.
— А як продасьте той панцир за
міліон, заберетеся до праці над нови
ми, ще сильнійшими кулями.
— Само собою!
Генерал вирвав пригорщу волосся
з голови і заревів:
— Щезни, проклятий! Ти ввів нас
у такий лябіринт без виходу, в яко
му наша держава заблукається; зруй
нується і згине. Скажи, хто ти такий?
Скажи, як називаєшся, щоби ми могли
на всіх перехрестних дорогах з прок-
ляттєм оголосити твоє імя!
Незнакомий зірвався, його розум
не лице, на якому переділе була хит
ра усмішка, словажніло'-нараз і на
хмарилося. Долішня губа затряслася з
обурення.
— Витрачуйте сили на сварку і
прізвища скільки можете і скільки
Вам завгодно! Воно не дасть Вам ро
зуму, а мене не понизить. Я не скажу,
як називаюся. Колиж би Ви були біль
ше здогадливі, Ви знали би, що я Жи
ва Льоґіка, ходячий Здоровий Розум.
Слабий Ваш ум, тому він не всилі зро
зуміти того, що то не робить ніякої
ріжниці, чи країна на зброєння зруй
нується за десять літ чи за десять
хвиль. Я прийшов до Вас: Здоровий
Розум, а Ви обиджуєте мене, прози
ваєте! Нема мені тут ніякого діла. Ко-
ждий витрачує свої сили і руйнується
відповідно до свого темпераменту. А
Ви не маєте настільки відповідного
темпераменту, аби зруйнуватись від
разу, скоро і певно! Бувайте здорові!!
Незнакомий гримнув дверми; ви
біг з будинку міністерства війни тої
держави, про котру бесіда.
nr=*=T30C=!=DOOC=i=X)OC=-=X30L=z=JOaO
•> I T —
" " — — *>r*~-
ДЛЯ ВАС.
Ми підемо широкими шляхами,
Ми здійснимо колишні сни.
Ми вернемось небесними громами,
Потоками-пророками весни.
СЛУХАЙТЕ!
Слухайте, слухайте! сурма гремить,
Мертві встають із могили,
Тільки одна Україна ще спить,
Громом її не збудили.
Для них ми будем блискавками,
Грозою, бурею, мечем.
Для вас ми прийдемо з квітками,
Для вас ми сонце принесем.
О. Олесь.
Янгол на соняшних крилах летить,
З сурмою янгол зникає.
Хто в час відродження каменем спить,
Прав на життє вже не має.
О. Олесь.