Basic HTML Version
—
127
—
шовся молодий панич, що хотів добу
ти дівчину з неволі, панна Евфрозина
умозилася з ним і дала себе викрасти.
О півночі під двір заїхала карета, пан
на вже готова вийшла з хати, не забу
ла взяти з собою срібла, золота і сво
їх убрань, і юнак повіз її до шлюбу.
Як який роман, виглядає оповідан-
не про пірваннє панни Щавинської з
монастиря в Перемишлі 1634 р. Панна
була сиротою і вітчим замкнув її в
монастирі. Невдовзі вже мав відбути
ся монастирський обряд приняття но
вої черниці, панна Щавинська ходила
вже у чернечім одязі. Але тимчасом у
Перемишлі явився у монастирі пай Са-
мійло Курдвановський, назвав себе
свояком панни і дістав дозвіл відвіду
вати її через ґрату. Невдовзі він поро
зумівся з дівчиною і уложив плин, як
її викрасти. В кочи він вийняв кілька
дощок з паркану, що окружав мона
стир, дістався під вікно келії, де жила
панна, дав їй умовлений знак і при по
мочи перекупленої служниці вивів її
до шінчини при монастирськім мурі.
Тут вже було приготовлене убрання
панни і за хвилину з черниці вона пе-
редягнулася у світову даму. Пан Курд
вановський завів ЇЇ до своєї хати, там
вже чекав священик і зараз дав шлюб
молодій парі. Священик спішився, але
молодий пильнував його, щоби всі
шлюбні церемонії були докладно ви
конані. Так в однім моменті він крик
нув: ,,Алеж отче, ви забули про най-
важнійше, - - не звязали нам рук епит-
трахилем". „Ну, то я поправлю ще
раз", сказав священик і доповнив об
ряд. Потім гості розійшлися і молоді
до раня лишилися самі. Але раненько
молода перебралася знов у чернечий
одяг і вернула до монастиря; назад за
сунено дошки у паркані, все покрила
тайна.
Аж в кілька місяців пізиійше, коли
Щавинська мала складати законні
шлюби, Курдвановський почав розго
лошувати, що вона є його шлюбною
жінкою. Як вже прибирали церкву до
церемонії, він післав до монастиря ки
лим, на котрім брали шлюб, щоби на
ньому складала законні приречення...
Але все таки монастирський обряд
і відбувся; церковні власти уважали не-
j правним шлюб, що був даний потайно
і в ночи.
І
Минуло знов кілька місяців - -
\
Щавинська була вже справді монахи-
і нию. Але Курдвановський ще раз ді
стався до монастиря і знов викрав
\
свою жінку, сховав у свойого прияте
ля, перебрав у мужеський одяг, пере-
| віз човном через Сян і поїхали дальше
каретою, що па них чекала. Вже йому
ніхто жінки не відбирав, хоч родина
) панни довго з ним процесувалася.
|
Таксамо романтичне було пірваннє
j панни Соломії Нагірської. Се була бо-
| гата сирота, її свояки хотіли віддати її
\
за нелюба і загарбати собі маєток.
Вже прийшов день, коли панна мала
іти під вінець, саме прибирали її до
| шлюбу, — - але тут явився несподівано
і молодіий пан Передвойовський, вій-
сковий, з кількома озброєними това-
! ришами, схопив дівчину па коня, за-
> брав з собою і з нею оженився.
|
Инша історія була в містечку Бусь-
ку - - там пан Жолчинський пірвав з
^ рук матери молоденьку 12-літню донь-
\
ку. Мати виходила якраз з костела, ні-
| чого не передчуваючи; Жолчинський
І приступив до неї, ніби залицявся, взяв
її за руку, але притримав і крикнув
| на своїх людей, щоби брали дівчину.
| Мати пручалася, кричала, дівчинка та-
| кож плакала і видиралася з рук служ
би, але ницо не помогло, забрали її.
| Мати зібрала поміч, прибігла до го-
| еподи Жолчинського, але шляхтич зі-
| брав собі збройну ватагу і не допу-
| стив ЇЇ до дому. Потім в ночи саньми
| рушив до Львова, а по дорозі ріжни-