Basic HTML Version
— 126 —
ЯК ВИКРАДАЛИ ДІВЧАТ.
Давними часами на Україні був ду-
;хе поширений звичай викрадати пан
ни. Коли залюбдений не міг дістати
руки напни, звичайно через нехіть її
родини, закрадався в день або в ночі,
поривав дівчину, вивозив її до умов
леного місця і брав з нею шлюб. Не-
раз діялося се за згодою панни. Часом ;
лайливі свояки або опікуни тира
нізували дівчину і не хотіли відда
ти її за муж, щоби самим захопити
'.
маєток. Нераз мачуха, вітчим або
кревняки не хотіли виплатити сироті
посагу, відстрашували конкурентів,
відкладали подружє під ріжними при
чинами, примушували дівчину до ста-
ропанєнства або до монастиря. ІІе-
одну панну богатого родз
г
насильно
замкнено у монастирських мурах. То
му то залюблена молодь радила собі
проти тиранії опікунів таким спосо
бом, що умовлялася з дівчатами і ніби
силою уводили їх з собою. Наведемо
деякі приклади таких поривань з дав-
пих часів.
В 1601 р. вславився відважним кро
ком молодий пан Самійло Павловсь-
кий. В білий день приїхав він до дво
ра папа Плази в Дівичинцях у Люба-
чівщині. де була панна Гальшка Люто-
славська, пірвав її зпоміж ишпих пан
ночок, подав через вікно до рук това
ришів, що там чекали, сам вискочив
тимже вікном і від'їхав кіньми, заким
в дворі хтонебудь міг опамятатися.
Таксамо порадив собі Іван Стрі
лецький, якому пан Шпандовський
не хотів дати доньки. Два дні вів він
розсліди, куди ходить його панна, а
третього дня, як дівчина пішла зі слу
жницею до робітниць, що брали ко
ноплі, випав з ліса, схопив панну ра
зом зі слугою і відвіз їх до свого бать
ка в Хотимирі, шість миль їдучи, як
пай скорше могли коні.
Ишпий шляхтич Рамулт викрав со
бі напну проти волі батька, але при
помочи матері; потім ще вернувся до
дому своєї судженої з великим това
риством і насильно забрав її придане!
Ипший юнак пірвав собі панну, але
ніде не міг знайти священика, що схо-
тівби йому дати шлюб: Так їхав з Яри-
чева до Глинян, з Глинян до Гологір,
всюди стрічався з підмовою, аж в Ду
наєві якийсь священик змилосердився
і повінчав утікаючу пару.
Незвичайної штуки доказав 1625 р.
пан Адам Калиновський, винницький
староста, - - він викрав дівчину з обо
ронного замку підчас великого з'їзду
шляхти, йо г о справа була цікава ще
й тим, що він пірвав свою рідну тітку,
сестру своєї матері. Батько пашш був
галицьким старостою і перебував з
донькою в Галичині. Калиновський зі
брав великий відділ зложений з во
лоських і сербських гайдуків, наємних
вояків, на човнах підплив нічною по
рою під замок у Галичі, витовк діру в
замкових мурах і дістався до середи
ни. Панна дісталася в його руки, а
разом з нею скарбівниця повна до
рогоцінностей в перлах, золоті , срі
блі, та богата жіноча гардероба. Що
би ще більше докучити старому бать
ковії панич забрав з собою ще мен
ші гармати і богато всякої зброї .
В 1629 р. голосне стало пірваннє
панни Евфрозини Мнішхівної, а рад
ше не пірваннє. лише утеча з батьків
ського дому. Панна вже тоді у зрілих
літах не могла погодитися з матерю,
що її дуже гостро тримала. Але знай-