Basic HTML Version
— 118 —
И1£Н
И.
Гимн — це символ національної,
державної чи клясової окремішности.
В його змісті і мельодії відчувається
питома окремішність даної нації чи
кляси. Гимни в теперішнім значінню
не були знані ні в старині ні середнові-
чю. Аж в найновіщій добі майже ко-
жда держава зглядно нація має свій
власний гимн. Співаючи його при свя
точних нагодах віддаємо пошану не
лиш людині, в якої честь устроюємо
концерт чи академію, але цілій нації.
Особливо у поневолених народів гимн
має підбадьорююче значіння, своїм
змістом і мельодією завзиває до даль
шої боротьби за свої права.
Гимни можна поділити на: на
ц і о н а л ь н і т а з а г а л ь н о - д е р
ж а в н і . Приміром стара Австрія ма
ла загально-державний гимн, але крім
того кожда нація в Австрії співала
свій національний. Так само є ще те
пер в Англії, Югославії і инших дер
жавах де живе богато народів. З а-
г а л ь н о - м і ж н а р о д н и м гимном
стає гимн есперантистів, себто при-
хильнків міжнародньої помічної мови
,,Е с п є р а н т о".
Є й т. зв. к д я с о в і г и м н и .
Сюди треба зачислити „ Ч е р в о н и й
п р а п о р " — гимн II. Інтернаціона
лу який в Галичині співають на слова:
„ Я к и й
т о
в і т е р
ш у м н о
П р а є , в і д С я н у , П р у т а д о
К а р п а т", а якого слова написав
Іван Франко.Цю пісню співали у нас
ще перед війною. Натомісць гимн III.
Інтернаціоналу „ В с т а в а й т е г на
ні і г о л о д н і", слова М. Вороно
го, повстав по .російській революції
1917 року.
Вкінці гимн
ф а ш и с т і в с ь
к и й , як противага до Інтернаціона
лу.
Силою подій повстали в о є н н і
г и м н и . Яскравим приміром такого
рода гимнів є гимн „ С о ю з н и к и -
р о з б і й н и к и", який Болгари спі
вають від 1913 року. Болгари воювали
в 1912 р. спільно зі Сербами та Грека
ми проти Турків. На случай побіди
Болгари мали дістати Македонію. Тур
ків побито, а Серби з Греками напали
в 1913 році на недавних своїх союз-
ників-Болгарів і відібрали їм ними
здобуту країну. Від тоді співають Бол
гари воєнний гимн про „союзників-
розбійників". Ми маємо с т р і л е ц ь
к и й г и м н „Ой у лузі червона ка
лина похилилася", а також дуже часто
співаний „Ой та зажурились Стрільці
Січовії"... На похоронах стрільців
правильно співали „Журавлі". Давні
Запорожці йшли у бій з піснею „Н а м
п о м о ж е
с в я т и й
Ю р і й"...
Старий козацький марш-гимн „Г є й
н е д и в у й т е с ь д о б р і ї лю-
д и"... походить з часів воєн Хмель
ницького.
До гимнів можнаби ще зачислити
знані м а р ш і н а ш и х р у х а й -
к о в и х т о в а р и с т в . Дуже по
пулярною піснею є „Гей там на горі
Січ іде!", яку в Галичині, особливо се
лянство, залюбки співає. За те „Со
коли, Соколи ставаймо в ряди!" біль
ше знане між інтелігенцією. Гарний
вічовий марш „Грає трубка в ряд ста
вай", якої слова написала Віра Лебе-
дова, а музику бл. п. Денис Січинсь-
кий — ще дуже мало знаний, а його
належалоби узнати за другий січовий
гимн. Звичайно гимни не лиш грають,
але й співають. Зміст їх це звеличан
ня своєї нації, вітчини. Але є й такі
гимни, яких тяжче співати, бо не ма
ють слів. Такий гимн має І с п а н і я .
Це є гарний, воєнний марш ще з року