Basic HTML Version
— 119 —
17C0. Ще від того року до сьогодня,
задержався той ги.мн без слів. Офіці
альним гимном І т а л і ї є „королів
ський марш", який повстав 1834. Крім
того півофіціяльним гимном є „марш
Ґарібальдого"; фашисти знов підне
сли свій тими до значіння вседержав-
іюго так, що Італія має тепер два
зглядио три гимни. В Н і м е ч ч и н і
сір'вають на мельодію старого австрій
ського гимну „Дайчлянд. Дайтчлянд
ібер аллес". Треба признати, що ме-
льодія, якою ми ще недавно величали
Габсбургів, справді гарна. Маленька
А в с т р і я
має симпатичний гимн,
але за мало знаний. Ч е х и мають
один з найкращих в світі гимнів „Кде
Домов муй", який співають без ріж-
ниці партій з великим пієтизмом і
внутрішнім переконанням. С л о в а -
к и співають „Над Татров са блиска".
Загально
ю г о с л а в я н с ь к и м
став с е р б с ь к и й гимн, який пов
став за Обреновичів 1872. Крім того
зага."ьно-державного співають Х о р
в а т и свій національний гимн „Лєпа
паша домовіна". В Галичині співає де
хто па мельодію хорватського гимну
слова Сильнестра Яричевскього „На
ша славна Україно!" Розуміється, що
й С л о в і н ц і мають свій націо
нальний гимн, а Ч о р н о г о р ц і , я-
кі від кінця війни належать до Юго
славії, дуже часто співали у своїй ма
ленькій державці дві народні пісні, які
одначе не можна уважати за офіціяль-
ні гимни. Обі пісні уложив король Ми
кита. Р у м у н с ь к и й гимн пов
став 1862 року, а зачинається слова
ми: „Наш король най жиє в мирі і по
шані". Б о л г а р и співають як на
ціональний гимн „Шумі Маріца" з ча
сів боротьби з Турками. Крім того
протисербський
„Союзники розбій
ники". В Т у р е ч ч и н і не було за
монархії жадного гимну, аж за репуб-
лики принято як гимн „Похід Муста-
фи Кемаля". Г р е ц ь к и й гимн те
пер, за републики, той сам, що був за-
королівства тому, що слова його ве
личають не короля а націю. Гимн той
повстав в роках 1821—1825 в часі
нротатурецьких воєн, а автором його
£ найбільший новітний поет Діонізіос
Сольомос. Г о л я н д с ь к и й гимн
зачинається: ,,Єсьм Вільгельм Нассав-
ський з німецької крови", а походить
ще з року 1570. Б е л ь г і й с ь к и й
має цілком противний характер —
французький —- а повстав в часі бель-
ґійсько-голяндської війни 1630 р. Зна
на у цілім світі
ф р а н ц у с ь к а
М а р с є л є з а, повстала в році 1792.
В е л и к а Б р и т а н і я має два
зглядно кілька гимнів. А н г л і й ц і
співають крім „Боже стережи коро
ля!", що появився около року 1749
ще оден гимн „Чолобитня Альбіону".
Перший гимн — вседержавний, дру
гий — народний. Але коли зійдуться
І н д і й ц і то не співають ні одного
ні другого, але свій національний:
„Слава Тобі матірна земле!" Розумі
ється її Ірландці мають свій національ
ний гимн. Д а н ц і в гимн сягає в да
леку минувшину, до споминів про
морський бій під Фемарном і про сво
го королівського героя; так задержа
лася і до сьогодня пісня: „На горі ма-
шту там король Крістіян став!" Гарно
звучить гимн Ш в е д і в : „Ти стара
свобідна, скелиста Півноче", йому по
дібний є н о р в е ж с ь к и й гимн:
„Ах, любім ту землю". У Ш в а й ц а-
р і ї співають всі три, замешкуючі
той край народи: Німці, Французи й
[талійці як гимн німецьку пісню: „Ко
ли закличеа: мене вітчино". В Л и т -
в і сталася гимном народна пісня:
„Литво, Ти вітчино моя, ти спадку на
ших предків!" В Л а т в і ї повстав
коло року 1890 народний гимн „Боже,
стережи Латвію".
В П о л ь щ і співають „Єще