— 138 —
Як чеканять гроші.
Мілїони людий перепускають що дня через свої руки
округлі — золоті, срібні, нїкльові або мідяні монети. Мало
кому прийде на гадку застановити ся, відки, з якої фабрики
походять сї металеві гроші. Кожда держава стараєть ся че
канити (вибивати) гроші у своїй власній фабриці', щоби лю
ди злої волї не могли їх підробляти.
Таку фабрику — „чеканарню” — мають і Злучені Дер
жави. Округлий металевий кружок, який має ,,на лици” свій
правдивий вигляд, паде в довгу рурку, яка точно є виміре-
на для кождого рода монети окремо. На початку рурки, по
ложеної поземо, находить ся пара довгих, гладких клїщів,
подібних до пальців. Сї клїщі хапають за сам кінчик монети,
посувають її шість цалїв наперед і вкидають в заглубленє,
вимірене для неї точнісінько, на волосок. Сейчас клїщі від
скакують і йдуть по другий металевий кружок.
Ледви се стало ся, а вже зявляють ся два дивовижні ста
леві рамена, котрі несуть форму — „матрицу” Сю матрицу
притискають сталеві рамена з гори з такою силою, як коли
би на неї положив 160 тон зелїза. Такесаме тиснене йде рів
ночасно на спідну форму. Сей натиск відбуваєть ся протя
гом одної тисячної части секунди і в тім часі мусять відби
ти ся всї букви, образки і знаки. Що серед того натиску мо
нета не розмязджить ся, се треба завдячувати сьому, що
заледви обі матрици стиснуть ся, а вже инша машина обій
має металевий кружок довкола з боку так, що кружок є
рівночасно стиснений зі всіх сторін. І се дїєть ся протягом
одної тисячної части секунди!
Чудна машина, — неправда? Певно, що се найінтелї-
ґентнїйша машина на сьвітї. Усї рухи, хватаня, вибиваня і
покиданя ударяють неначе тиканє кишеневого годинника.
Клїщі хватають металевий кружок за кружком, правильно,
без похибки; ніколи вони не стануть, не затнуть ся, лише
роблять свою роботу правильно. Вісїмдесять кружків на мі-
нуту відносять клїщі на призначене місце. При вибиваню зо
лотих двайцятьдолярівок вони перенесуть 1.600 долярів за
мінуту!
А цїла та машина виглядає зверха дуже незугарно.
От велика зелїзна, покручена брила, подібна до черепахи.
В середині, неначе в голові черепахи, є цїла машинерія, яка
вправляє в рух усї рамена. Коли замикаєть ся матрица в се
редині, отворяють ся рамена. Коли опадають рамена, отви-
раєть ся матрица, а рівночасно виповзує відтам металева
монета. Стоїш і дивиш ся на се, як на яку дивну потвору.
Сї рамена є прикріплені до оси, а вісь знова до иншого
валка. Кожде рамя і кождий валець має своє призначене і
рухаєть ся в свій час при помочи електрики.