Basic HTML Version
— 137 —
а ще в зимі — так я протискав ся чи вкрадавсь до галь
та театриків і цілі дні просиджував у них. Зразу викида
ли мене, але нізнійше дали спокій. Ночі перекуняв де
в коршмі чи в сінях, хоч і нераз було зимно... Роботи
не шукав, бо трудно було знайти, просити не просив, бо
ніхто"не дасть, а так якось собі жию... Тут випрошу, там
У східній Галичині: Українські селяни втїкають перед надходячими Москалями.
вижебраю, поліції не бою ся... Зловлять, то посадять до
арешту чи до дому божевільних, а там мене обперуть,
нагодують... Чогож мені' більше жадати від порядних
людий?”
Він встав, вложив руки до кишень у споднях, і від
ходячи від мене, сьміяв ся сьміхом божевільних людий.
Більшість людий уживає першої части свого житя
на се, щоби затруїти другу.
Хоч при описї великих битв і сьвітлих побід споми-
наєть ся лише імена полководців, то само собою розу-
мієть ся, що головне значінє має геройство і завзяте тих,
що борють ся; їм треба завдячувати всї побіди.
А Ф О Р И З М И