У контексті геноцидів потрібно вповні розчленувати імперію. Таке написав представник казанських татарів: „У 1552 році, після багатоденних боїв і облоги Казані, військо Івана IV (відомого як Грозний) увірвалося в місто, а потім розграбувало і спалило його. Чоловіче населення міста було повністю вирізано, а жінок і дітей загнано в рабство. Москвини прив’язали оголені трупи по-звірячому вбитих казанців до 50 колод і спустили по Волзі. У радіюсі 60 кілометрів від самої Казані не залишилося жодного села, всі вони були спустошені і спалені разом з жителями.
На окупованих землях московити проводили політику геноциду та етнічних чисток.Аґресивна політика московитів призвела до переселення татар із Волги у східні райони Казанського ханства. У цій частині колишнього Казанського ханства московити чи росіяни не панували до початку XVIII століття. Території по Волзі і місто Казань були заселені московитами. Татарському населенню було заборонено селитися по Волзі протягом 200 років”. Це були часи жорстокого минулого. В окресленні злочинів Міжнародним кримінальним судом, який був оформлений щойно у 2002 році, вказані чотири злочини, а саме: аґресія, воєнні злочини, злочин проти людства та геноцид. Правда, всі чотири знаходяться у повищому нарисі, хоча здавалося чи бажалося б, що часи змінилися.
Стосовно українців злочини московитів фактично почалися від сина засновника Москви Андрія Боголюбського 1169 року, більш систематично – від Переяслава.
Зокрема слід згадати каральне знищення гетьманської столиці Батурина у 1708 році, знищення Запорізької Січі у 1775 році, Валуєвський указ 1863 року, Емський указ 1876 року. Це – modus operandi московитів, але з особливостями, коли стосується українців.
Ці злочини московитів продовжилися за радянські часи арештами української інтеліґенції, знищенням духовенства Української церкви та серця народу – його творчого селянства у часи Голодомору 1932-1933 років та переселення москалів на місця вимерлих. Так писав автор Конвенції геноциду Рафаїл Лемкін.
Тоді як злочини проти інших народів, як от татар, вчинялися з наміром їх завоювання, відбирання їхніх земель, то у випадку українців наміром було їхнє цілковите знищення.
“Стерти українську націю з лиця землі”, – писав московських піп вже 2022 року. Писав московський володар роком раніше: „Української нації ніколи не було“.
А чому? Бо „матір руських городів“ знаходиться не у Російській Федерації. Бо ця матір – Київ – на 700 років давніша, тобто старша від Москви. Бо Київська держава на 600 років давніша (старша), ніж Московська.
У політичній науці цивілізований, тобто, здебільшого демократичний світ звик характеризувати держави як вільні чи невільні, демократичні чи тоталітарні. Такі окреслення важко просто пристосувати до Москви.
Москва у всіх своїх історичних спотвореннях – від поселення до так званої федерації – це значно складніше явище, яке потребує не так політичної, як психологічної аналізи цілого суспільства, а не одного чи кількох авторитарних володарів, царів, комісарів, а то і президентів. Москалі взяли насильно, тобто вкрали все що мають, включно з двоголовим орлом (своїм символом), нафтою і газом. Тоді коли українці вирощували як сільські господарі, москалі просто брали як мисливці чи риболови. Навіть сьогодні Москва нічого не творить, а визискує сировину. Московська мати виховує московських солдатів вбивати задля слави імперії. Цьому феномену треба не тільки протистояти, його необхідно лікувати, щоби він перестав бути небезпекою для інших.
Сьогоднішня війна відбувається на світовому екрані. Вона страшна, але дуже інформативна для цілого світу, бо відкриває вікно можливості не тільки для дезінформації, але для й інформації. Людина як свідок історії мусить себе остаточно запитати, чи вона вірить своїм власним очам. І висновок може бути тільки один: психологія москалів – це небезпека цілого світу.
Тому треба побороти цю орду не тільки військовою артилерією, але й розчленуванням задовго тривалої імперії — анахронізму для цивілізації ХХІ століття. РФ – це не федерація, а насильницька імперія. Майже все москальське у ній – украдене. Не Путін зробив такою Москву, це Москва зробила його таким – через москальську культуру (читайте Федора Достоєвського), яку йому передала москальська мати і москальське суспільство. Тільки замінивши Путіна, ми не змінимо імперію. Її треба розчленувати на поневолені у ній нації. Це виклик для демократичного світу і його структур таких як ООН, Міжнародного кримінального суду.