З початком повномаштабного воєнного вторгнення росії в Україну західний науковий світ не лише висловив підтримку українським науковцям, а й почав відкривати для себе незвідані сторінки української історії та гуманітаристики. Про Біблію, її тлумачення та використання в українській літературі та культурі та про сучасну українську біблістику говорили під час двох міжнародних конференцій, які відбулися у липні 2022 року у Франції та Австрії.
„В перший день війни я отримала чимало особистих листів від колеґ-біблістів з різних кутків світу зі словами підтримки та готовністю допомоги. Однак підтримка обмежується не лише особистісним виміром – міжнародні біблійні асоціяції та товариства висловили спільнотну підтримку Україні та засудили аґресію та вторгнення росії“, – ділиться доцентка катедри біблійних наук Філо-софсько-богословського факультету УКУ Галина Теслюк.
Керівництво Европейської асоціяції біблійних наук та Товариства біблійної літератури запропонували організувати окремі пленарні засідання, присвячені українській тематиці, під час двох щорічних конференцій. У кожній з яких орієнтовно взяло участь 500 учасників.
Українська сесія на щорічній конференції Европейської асоціяції біблійних студій відбувалася 4-7 липня у приміщенні Католицького інституту в Тулузі. Спільно з Тулузьким університетом ім. Жана Жоре обидві інституції цього року приймали конференцію у Франції. Уже саме приміщення, а це – камениця XIV ст. у центрі Тулузи, збудована на місці, яке пов’язують з іменем св. Домініка, засновника ордену Домініканців, і св. Томи Аквінського, надавало поважності події та засвідчувало настанову організаторів.
Велика заля інституту була заповнена. Модерував засідання відомий бібліст та президент Европейської асоціяції біблійних студій Джордж Брук.
Чотири українські доповідачі мали нагоду виступити зі своїми напрацюваннями. Дарія Сироїд, доцентка катедри філології Гуманітарного факультету УКУ виступила з доповіддю на тему „Біблієцентрична література: українська література Середньовіччя і ранньомодерного часу“.
Сергій Головащенко, доктор філософських наук, професор катедри філософії та релігієзнавства Києво-Могилянскої академії, у своїй доповіді „Біблістика Київської духовної академії (ХІХ ст. – поч. ХХ ст.): підсумки та перспективи дослідження“) представив огляд стану біблійних досліджень у Київській духовній академії у XIX ст. та ранньому періоді XX ст.
Префект з навчання Київської Трьохсвя-тительської духовної семінарії УГКЦ о.-д-р Роман Островський, у своїй доповіді „Відновлення та передавання пам’яті народу: читання псалмів через призму української реальності“ запропонував прочитати вибрані біблійні псалми з перспективи сучасного трагічного досвіду українців.
Насамкінець Галина Теслюк у доповіді „Перечитуючи біблійні історії про Яель та Юдиту посеред російських звірств в Україні“ представила прочитання героїчних вчинків біблійних Яелі та Юдити крізь призму історій не менш героїчних українських цивільних жінок, які без зброї, власною відвагою та „домашніми“ засобами протистоять російському загарбнику.
Коментуючи атмосферу після українського засідання в Тулузі, Дарія Сироїд зазначає: „Наші доповіді сприймалися дуже уважно і прихильно“.
Префект о. д-р Роман Островський: „Під час розмови почув від одного професора такі слова: “Ми почуваємось винні перед Україною, бо ми майже нічого про вас не знаємо, бо до війни говорили лише про Росію, її науку та дослідження. Але це потрібно виправити. Тому, можна ствердити, що европейці від України не втомились, вони лише починають цікавитись нами; вони добре розуміють, що відбувається в Україні і хочуть нам допомогти“.
Інша не менш важлива конференція відбулася в австрійському Зальцбурґу 17-21 липня, організована Товариством біблійної літератури. Усі засідання відбувалися у стінах університету Зальцбурґа, що заснований у 1622 році.
Учасники конференції в Зальцбурґу (зліва): Ірина Старовойт, Сергій Головащенко, Дарія Сироїд, Джон Куцко, Галина Теслюк.
На спеціяльній „українській“ секції „Біблійні дослідження в Україні: минуле і сьогодення“ виступали українські дослідники. „Ще у лютому, в перші дні повномасштабної війни до мене написав виконавчий директор Товариства Джон Куцко і запропонував організувати засідання, де українські науковці мали б змогу поділитися своїми напрацювання в царині біблістики та релігієзнавства і також розповісти про особистий досвід академічного життя в умовах війни“, – розповіла Галина Теслюк.
Пленарне засідання на українську тематику викликало жвавий інтерес колеґ з різних континентів і академічних траєкторій. Зокрема, на українській секції Сергій Головащенко у свої доповіді говорив про окремі моменти розвитку Київської традиції біблійних студій під гнітючим впливом спочатку Московщини, а згодом Російської імперії. Дарія Сироїд у своїй доповіді „Рецепція Біблії в українській середньовічній і ранньомодерній літературі“ намагалася простежити певні віхи у традиції української інтерпретації Святого Письма, особливості голосу у великому діялозі літератур.
Доповідь викладачки катедри культурології Гуманітарного факультету УКУ Ірини Старовойт „Російська війна святотатства в Україні“, мабуть, була найбільш політичною і стосувалася погляду на російсько-українську війну як на війну проти сакрумів, війну святотатств.
Останню доповідь мала Галина Теслюк, яка представила стан розвитку сучасної біблістики в Україні, досягнення та виклики.
Повною мірою виявилася академічна солідарність як невіддільна складова загальносвітової підтримки України.
Учасники конференцій з України висловили велику вдячність очільникам товариств та їхнім командам за запрошення та полагодження всіх логістичних питань, які уможливили їхню участь в обидвох заходах. Зокрема особливу вдячність висловили д-р Домініці Хомич-Курек, викладачці „Нового Завіту“ в Уні-верситеті Гоуп у Ліверпулі, яка опікувалася українською групою, допомагала і підтримувала.