Свавільний напад московської орди на незалежну Українську державу натрапив на непереможний опір українського війська і сил територіяльної оборони. 126 днів триває ця остаточна‚ вирішальна національно-визвольна війна нашого народу‚ й вона вже має своїм фундаментальним позитивним вислідом організаційну та духовну єдність громадянського суспільства‚ Збройних сил і влади. Цілковитого консенсусу досягнуто у доленосному питанні щодо того‚ що позабльоковий статус України‚ котрого так домагається Москва‚ неможливий‚ оскільки Україна є органічною і невід’ємною часткою Европи – природним носієм її історії‚ культури‚ сповідуваних континентом цінностей.
Невтралітет більше в Україні не розглядається як абстракція‚ раз і назавжди обґрунтована і схвалена – у сьогоднішній реальності це обернулося б повною беззахисністю України‚ позаяк кремлівські режими постійно порушували і порушують нині усі міжнародні договори та угоди. Згадаймо хоч би випадок з Фінляндією‚ яка 22 червня 1941 року проголосила свій невтралітет‚ а вже через три дні‚ 25 червня‚ совєтські літаки скинули бомби на вісімнадцять фінських міст і селищ.
Іншим контрарґументом проти позабльокового статусу є необхідність держави значну частину своєї економіки підпорядкувати інтересам оборони. Наприклад‚ невтральний Ізраїль витрачає на потреби свого захисту майже 7 відс. Внутрішнього валового продукту. Українська економіка не може собі цього дозволити‚ але‚ повторюємо‚ належання України до европейської родини народів дає їй змогу реалізувати інші перспективні компенсаційні проєкти.
Одним з них є „Ініціятива Тримор’я“‚ тобто партнерство 12 країн‚ які своїми державними кордонами торкаються трьох морів – Балтійського‚ Чорного та Адріятичного. Це партнерство діє вже від 2016 року‚ ідея заснування належить президентам Польщі та Хорватії – Анджеєві Дуді і Колінді Грабар-Кітарович. Покищо до „Тримор’я“ належать Польща‚ Чехія‚ Словаччина‚ Угорщина‚ Литва Латвія‚ Естонія‚ Хорватія‚ Австрія‚ Словенія‚ Болгарія і Румунія. Від моменту заснування відбулося вже чотири щорічних саміти – в Дубровнику‚ Варшаві‚ Букарешті та Любляні. На них були присутні не тільки керівники держав „Тримор’я“‚ але й президент США Дональд Трамп‚ президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр‚ президент Европейської комісії Жан-Клод Юнкер‚ представник міністерства закордонних справ Китаю. Тобто‚ світ жваво цікавиться цим проєктом‚ хоч наразі то – лише початкова стадія ценральноевропейського і східньоевропейського партнерства‚ і ще тяжко сказати‚ в якій мірі він здатен бути впливати на міжнародне життя‚ зокрема у сфері безпеки.
20 червня у Ризі відбувся вже п’ятий саміт членів „Тримор’я“‚ на якому президент Польщі А. Дуда повідомив‚ що Україні як потенційному членові Европейського союзу надано статус партнера-учасника ініціятиви.
У цій останній зустрічі через відеозв’язок взяв участь президент України Володимир Зеленський‚ висловивши глибоке вдоволення цим добрим розвитком подій. Прем’єр-міністер Польщі Тадеуш Моравецький підкреслив‚ що без повноцінної участи Української держави ініціятива „Тримор’я“ не була б плідною та ефективною. Він додав, що зараз проєкт, на додачу до традиційної економічної, починає включати і безпекову складову.
„Останніми роками ми говорили про розвиток можливостей, економічну співпрацю тощо, але сьогодні маємо додати ще один важливий компонент. Україна бореться за свій суверенітет, а насправді‚ в ширшому значенні – і за суверенітет держав „Тримор’я”, – сказав прем’єр.
Отже‚ йдеться про ще один крок в політичному і‚ що важливіше‚ в організаційному повернені України до спільного европейського дому.