Шановні читачі „Свободи“!
Дорогі брати і сестри‚ українці і українки!
Зовсім скоро‚ за пару лише місяців‚ усі ми будемо святкувати 30-річчя відновленої у 1991 році незалежної Української держави. Ювілей славний‚ радісний і дорогий‚ бо вистражданий‚ тяжко виборений національно свідомою частиною українського суспільства. Така вже історична доля нашого народу – безперервна боротьба за життя.
Вона триває й нині‚ триватиме й завтра‚ й не закінчиться‚ поки Росія не зречеться своєї імперської пихи і не займеться впорядковуванням власної хати.
Очевидно‚ що за путінського режиму цього не станеться. Ненависть до України є головним напрямком його практичної політики. А точніше – ненависть до наших національних традицій‚ до нашої культури і нашої мови.
Діючи через „п’ятоколонників“ у Верховній Раді‚ де знов і знов вигулькують законопроєкти‚ спрямовані проти державного захисту української мови‚ Москва намагається знищити життєдайну основу нашої нації. І на жаль‚ не бачимо належного спротиву з боку сьогоднішньої української влади. Коли за попереднього президента політичним дороговказом стали слова „Армія. Віра. Мова“‚ то тепер „Слуга народу“‚ панівна політична сила в країні‚ нав’язує провокаційну думку‚ нібито українська мова розколює суспільство. Не дозвольмо узаконити цю думку! Робімо все‚ що від нас залежить‚ щоб на сторожі свобідної України‚ за заповітом Великого Кобзаря‚ стояло спасенне Слово!
В Україні вже понад 20 років діє могутній засіб виховання любови до рідної мови – Всеукраїнський мовний конкурс імені Петра Яцика. Ця 20-річна історія заслуговує на велику книгу – стільки за цей час українські школярі і студенти‚ сільська і міська молодь подали гарних прикладів володіння багатющою українською мовою.
Також нашої глибокої пошани заслуговують сотні громадських активістів‚ котрі сповна віддають свої сили і час задля плідности й ефективности мовних конкурсів.
Конкурс має тільки єдиний недолік – занадто маленькі грошові нагороди для переможців. За таку нагороду придбаєш хібащо пару олівців чи пару зошитів. А якби то була сума‚ котрої вистачило б на бодай найскромніший комп’ютер‚ то це відразу значно‚ може навіть у рази, збільшило б кількість учасників конкурсу.
Дорогі читачі‚ кожен з вас вже сотні разів допомагав чим міг утвердженню незалежної України. Зберімося на дусі ще раз! Не пошкодуймо на цю надзвичайно важливу ціль кількох долярів! Конкурс імені Петра Яцика може і повинен стати притягальним маґнетом для всієї‚ в тому числі і для російськомовної‚ молоді України.
Редакція „Свободи“
Подаємо реквізити для грошових переказів:
Відділення Акціонерного товариства „Перший український міжнародний банк“‚
Реґіональний центр в м. Київ
Номер рахунку: UA3033485 10000000026002125426