КИЇВ. – 22 вересня керівник Спеціялізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко прийняв рішення скасувати постанову про закриття так званої справи „Ротердам плюс“ як незаконну та необґрунтовану і повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Керівник САП виявив численні проблеми у висновках та арґументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріялів та невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінальної справи.
Подальші рішення у цій справі прийматиме оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу.
Справа „Ротердам плюс“
У березні 2016 року Національна комісія держреґулювання енерґетики та комунальних послуг України (НКРЕКУ) затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенерґію. Згідно з цією методикою вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації вважається за формулою „вартість вугілля в порту Ротердам (у Нідерляндах) плюс вартість його доставки в Україну“. Введення цієї формули призвело до зростання в кілька разів вартости електроенерґії, що продається вугільними електростанціями і, як наслідок, зростання оптової ціни.
Методика застосовувалася в Україні з 1 травня 2016 по 30 червня 2019 року. „Ротердам плюс“ припинила свою дію з 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенерґії відповідно до Закону „Про ринок електроенерґії“, який був прийнятий у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енерґоринку і відповідає вимогам Третього енерґетичного пакета ЕС.
Через „Ротердам плюс“ українці втратили 25 млрд грн. А добро на це масове обкрадання дав голова Національної комісії із вреґулювання електроенерґетики Дмитро Вовк.
Так склалося, що електроенерґія і вугільна промисловість нерозривні речі. І хтось придумав схему, як можна обманути 42 млн мешканців. Нібито вугілля постачають з Ротердаму, і весь шлях і затрати на нього включили у ціну електроенерґії. Насправді всього цього не існує. Просто бізнесмени придумали українцям неіснуючий „плюс“, який відкрив двері для масового обкрадання населення тими особами, які контролюють область електроенерґетики.
Виробляючи вдвічі більше електрики, атомники отримують втричі менше грошей, ніж тепловики. І це до того ж, що всі АЕС належать державі, а от 80 відс. ТЕС, навпаки, зосередженні в компанії Рената Ахметова. Ця компанія контролює 85 відс. видобування всього вугілля в Україні. А „Ротердам плюс“ створено лише для того, щоб українська компанія могла закладати високу ціну свого ж, українського вугілля. Кожна з цих тонн, вироблених на українських шахтах, продана на електроринок так, ніби їх доставили з Ротердаму. Загалом десь на 13 млрд грн чистого прибутку.
Це безсоромне обкрадання населення дозволила державна верхівка влади своїм рішенням. Дивним збігом обставин нам видалось те, що компанія Р. Ахметова ДТЕК кілька років тому була на грані дефолту, тобто її акції коштували копійки. Коли була введена формула „Ротер-дам плюс“ справи Р. Ахметова пішли вгору.
Облігації купила компанія ICU, яку очолює Макар Пасенюк. Дуже надійна людина, позаяк сам Президент Петро Порошенко довірив йому продаж власної компанії „Рошен“. Фінан-сова група стала унікальною кузнею фінансових кадрів для П. Порошенка: Валерія Гонтарева перед тим як очолити Нацбанк мала там значну частку акцій, акціонер Володимир Димчи-шин був міністром енерґетики та вуглепрому в період розробки формули „Ротердам плюс“ та й молодий Д. Вовк, з легкої руки якого була залучена ця формула, теж з родовідної ICU.
Формула не передбачала, що вугілля повинно фізично доставлятися з порту Ротердам в порт „Південний“ (Україна). Визначена вартість доставки повинна була покривати затрати на транспортування вугілля з портів країн-виробників антрацитового вугілля – Південно-Африканської республіки (ПАР), Колумбії та США в порт „Південний“.
У зв’язку з бойовими діями на сході України та втратою контролі над вугільними шахтами на окупованих районах Донецької та Луганської області, Україна змушена була розпочати імпорт вугілля із ПАР та США.
Медія-кампанія проти „Ротердам плюс“
Основним критиком формули „Ротердам плюс“ став Андрій Герус, засновник „Асоціяції споживачів енерґетики та комунальних послуг“, метою діяльности якої було заявлено лобіювання інтересів споживачів в органах державної влади та місцевого самоврядування. За підрахунками А. Геруса щомісяця формула „Ротер-дам плюс“ збирає надлишковий мільярд гривень. Лічильник продовжує рахувати збитки до теперішнього часу. Станом на початок серпня 2020 року, він підрахував збитки на рівні 64 млрд грн.
7 вересня 2016 року, майже через 6 місяців після прийняття постанови про введення в дію формули „Ротер-дам плюс“, А. Герус та представництво асоціяції оскаржили її в Окруж-ному адміністративному суді Києва. 29 грудня 2016 року суд відхилив позов.
28 лютого 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд відхилив апеляційну скаргу чотирьох позивачів, включаючи А. Геруса, які намагалися оскаржити дію формули „Ротердам плюс“. 31 березня 2017 року Вищий адміністративний суд остаточно визнав законною постанову, якою була затверджена формула „Ротердам плюс“.
Формула „Ротердам плюс“, починаючи з літа 2016 року, була об’єктом постійної критики. Основною підставою для цього стало те, що у 2016 році лише 5 відс. використаного на ТЕС вугілля було імпортним, а методика визначення застосовувалася до всього вугілля, яке споживають ТЕС.
У березні 2017 року віце-президент Еврокомісії Марош Шефчович спрямував лист до Петра Порошенка, в якому розкритикував формулу „Ротердам плюс“ і зазначив, що запропонована Національній комісії експертна допомога з боку ЕС заледве використовувалася.
У травні 2017 Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що формула „Ротердам плюс“ становить корупційну загрозу для держави та закликав Верховну Раду „ухвалити закон про ренту на вугілля та інші корисні копалини в Україні так само, як це зроблено для газу“.
24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Нацкомісії у зв’язку з формулою „Ротердам плюс“, за ознаками кримінального правопорушення.
31 травня 2019 року Президент Володимир Зеленський провів зуст-річ з керівниками НАБУ та САП і заявив про важливість продемонструвати „відчутні результати у розслідуванні резонансних корупційних злочинів протягом найближчих трьох місяців“.
Майже через три місяці після тієї зустрічі, 8 серпня 2019 року, детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, які можливо причетні до запровадження так званої формули „Ротердам плюс“, про підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенерґії начебто завдано 18.87 млрд грн збитків.
А. Герус заявив, що є кілька можливих рішень для виправлення формули розрахунку ціни на вугілля. Зокрема з формули можна прибрати вартість доставки, а також ввести коефіцієнт знижки на нижчу якість вугілля (високий вміст сірки тощо).
27 серпня 2020 року САП закрила кримінальне провадження у справі „Ротердам плюс“ у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Національне антикорупційне бюро, яке впродовж 3.5 років проводило розслідування, 28 серпня заявило про намір оскаржити рішення прокуратури про закриття справи.
18 грудня 2020 року Антимоно-поль-ний комітет України закрив власне розслідування щодо формули „Ротердам плюс“.
22 вересня 2022 року керівник Спеціялізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко прийняв рішення скасувати постанову про закриття так званої справи „Ротердам плюс“ як незаконну та необґрунтовану.
Виходить, що після введення формули „Ротердам плюс“ виграли генеруючі компанії, які стали отримувати надвисокі доходи. У дурнях залишилися Україна, яка далі залежить від поставок вугілля з Росії, промислові споживачі та опосередковано населення, які платять за електрику завищену „ротердамську“ ціну.